У Реєстрі відновили доступ до судових рішень, які вдалося знеособити: що це означає

Держпідприємство «Інформаційні судові системи», яка є підконтрольним Державній судовій адміністрації, 27 березня повідомило, що закінчило заходи із впровадження оновленої моделі системи автоматизованого знеособлення відомостей, які не можуть бути розголошені в текстах електронних примірників судових рішень у кримінальному судочинстві.

Це стосується лише тих рішень, тексти яких відкриті для загального доступу в Реєстрі в умовах військового стану.

«В Реєстрі відновлено загальний доступ до електронних примірників судових рішень у кримінальному судочинстві», - зазначили у ДП.

Разом з тим, нагадаємо, що єдині критерії, за якими тексти певних рішень повністю або частково відкриваються чи закриваються для загалу, нормативно не визначені. Вища рада правосуддя, як випливає з її відповіді, наданій на запит «Судово-юридичній газеті», переадресувала це питання до ДСА, але у ДСА відповіли, що це питання не у їх компетенції.

Які рішення закривали

Як раніше писала «Судово-юридична газета», після відновлення у середині 2022 року доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень громадські організації виявили, що з публічної частини Реєстру вилучено понад 6 млн текстів судових рішень, включно з корупційними справами.

«Судово-юридична газета» вирішила з’ясувати хоча б приблизне число рішень, які було закрито для публічного доступу.

Втім, з відповіді ДП «Інформаційні судові системи» випливає, що облік таких рішень не вівся, тож і кількість закритих текстів невідома.

У тому числі, невідомо, чи закривалися тексти рішень не лише по кримінальних, а й по інших категоріях – наприклад, рішення у справах про адміністративні правопорушення, цивільних справах тощо.

Аналогічну відповідь про те, що інформація стосовно кількості судових рішень, доступ до яких був обмежений, невідома, надала і ДСА.

Точно відомо, що було припинено публічний доступ до всіх рішень, ухвал і матеріалів кримінальних проваджень судів, підсудність яких змінено.

Разом з тим, з відповіді Державної судової адміністрації слідує, що судові рішення закриваються для загалу не лише з підстав наявності безпосередньої загрози національній безпеці, життю та здоров’ю осіб тощо, але і за інших умов. Перелік цих умов не є вичерпним. Наприклад, рішення можуть закрити для загалу у зв’язку із зверненням певного судді, який вважає, що його необхідно вилучити з публічного доступу для нерозголошення інформації в рамках кримінального провадження.

«Обмеження щодо доступу до окремої інформації чи судових рішень у Реєстрі здійснювалось, у тому числі, з урахуванням інструктивних листів Служби безпеки України та наданих до них відповідних доручень Уряду (для службового використання), звернень від командування Збройних Сил України в частині нерозголошення інформації про адреси об’єктів критичної інфраструктури, дислокації військових частин тощо, а також звернень судів та окремих суддів щодо нерозголошення інформації про судові рішення, ухвалені в рамках кримінального провадження», зазначається у відповіді ДСА.

Однак виникають й питання стосовно інших підстав для обмеження.

Наприклад, судячи з відповіді ДСА, обмеженню у доступі підлягають судові рішення, в яких міститься найменування та адреси об’єктів критичної інфраструктури.

Відповідно до актів Кабміну до таких об’єктів можуть бути віднесені різні підприємства, установи та організації, наприклад, навіть виборчі комісії, пенсійні органи і засоби масової інформації. Крім того, до об’єктів критичної інфраструктури віднесуть і самі суди та установи системи правосуддя (Вища рада правосуддя тощо).

Раніше знеособлення відбувалося із застосуванням засобів ручного керування

Отже, ДП «ІСС» повідомило про запуск оновленої моделі системи автоматизованого знеособлення відомостей. Про що йде мова?

Не так давно у відповідь на запит «Судово-юридичної газети» в. о. генерального директора ДП «ІСС» Микола Козлов повідомив, що на Підприємстві згідно з дорученням ДСА, «проводяться заходи щодо впровадження оновленої моделі системи автоматизованого знеособлення відомостей».

«До моменту завершення відповідної обробки всіх електронних копій таких судових рішень, в яких містяться зазначені відомості, адміністратором Реєстру одночасно вживаються заходи з припинення загального доступу до них.

Водночас, у поточній роботі з ведення Реєстру знеособлення зазначених відомостей в текстах електронних копій судових рішень відбувається із застосуванням засобів ручного керування.

Таким чином, в межах виробничих можливостей Підприємства на сьогоднішній день, забезпечується загальний доступ у Реєстрі лише для частини електронних копій судових рішень у кримінальному судочинстві та й зокрема для таких, щодо яких надходять звернення від учасників судових процесів, згідно з чинним законодавством, яким регулюється діяльність Реєстру та з врахуванням доручення ДСА України.

По мірі проведення відповідної обробки загальний доступ до електронних копій судових рішень у кримінальному судочинстві відновлюється», - зазначив очільник ДП «ІСС».

Отже, після знеособлення даних в тексті рішення, воно має з’явитися в Реєстрі. Раніше таке знеособлення («затирання» персональних даних) відбувалося «вручну», а тепер – буде автоматизованим.

Втім, доступ відновлюється лише до тих з текстів рішень, що «відкриті для загального доступу в умовах військового стану» (і тут, як вже було сказано, залишається питання стосовно відсутності єдиного переліку критеріїв «відкритості» чи «закритості»).

Загальний облік не ведеться

«Враховуючи те, що кількість обмежених у доступі електронних копій судових рішень наразі постійно зменшується за рахунок кількості документів, для яких Підприємством вживаються заходи щодо поновлення загального доступу в Реєстрі після відповідної обробки, як за допомогою засобів ручного керування, так і засобами оновленої моделі системи автоматизованого знеособлення відповідних відомостей, з подальшою вибірковою візуальною перевіркою результатів такої обробки, Підприємством не обліковується інформація щодо загальної кількості таких рішень та, відповідно, запитувана інформація у останнього відсутня», зазначили у ДП «ІСС».

Чому закривають прізвища суддів?

Цікавим моментом є закриття у Реєстрі інформації щодо прізвищ суддів, які ухвалили певне рішення.

При цьому зникають під «ОСОБА 1» та «ОСОБА 2» навіть прізвища суддів Великої Палати Верховного Суду, які висловили окрему думку по справі кримінальної юрисдикції. Тож дізнатися, хто з суддів ВП ВС не погодився з загальною позицією, неможливо.

«Знеособлення відомостей в текстах судових рішень у кримінальних справах, відкритих для загального доступу, щодо імен (ім’я, по батькові, прізвище) суддів, які розглядали судову справу та учасників судового процесу, здійснюється згідно з пунктом 2 статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» на виконання доручення ДСА України, що надано офіційним листом від 23 вересня 2022 року №15-8651/22», - зазначили у відповідь на запитання «Судово-юридичної газети» у ДП «ІСС».

Також виникло питання стосовно того, чому стосовно одних учасників процесів міститься інформація в розділі «Стан розгляду справ», а стосовно інших – вона відсутня.

Наприклад, по низці справ, які розглядає Вищий антикорупційний суд, можна дізнатися прізвище підозрюваного чи обвинуваченого. Разом з тим, наприклад, по справі 991/869/22, де фігурує прізвище екс-заступниці міністра юстиції, інформація відсутня.

«Стосовно питання функціонування офіційного веб-порталу судової влади України в частині розділу «Список справ призначених до розгляду» повідомляємо, що адміністрування офіційного веб-порталу судової влади України здійснюється державним підприємством «Центр судових сервісів», - зазначили у ДП «ІСС».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.