Належний склад суду для вирішення питання про повернення позовної заяви: позиція ВП ВС

У П'ятому апеляційному адміністративному суді роз'яснили позицію ВП ВС щодо належного складу суду для вирішення питання про повернення позовної заяви (постанова від 19 жовтня 2023 року по справі №990/83/23).

Як ми писали, Велика Палата ВС у справі за позовом Геннадія Труханова до ВРП вирішила, в якому складі КАС ВС має розглядати питання про повернення позовної заяви.

ВП ВС вказала що, закон передбачає колегіальний розгляд складних справ і перегляд справ судами апеляційної та касаційної інстанцій з метою додаткового забезпечення об`єктивності результатів судового розгляду.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 123 КАС саме суд у колегіальному складі (у разі розгляду справи колегією суддів відповідно до ст. 33 КАС) має право залишити позовну заяву без розгляду у випадках, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявить після відкриття провадження у справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, суд визнає неповажними, а також якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений ним в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і не знайде інших підстав для визнання причин такого пропуску поважними.

ВП ВС зазначила що, якщо питання про повернення позовної заяви у зв`язку з не усуненням позивачем її недоліків вирішив визначений за результатами автоматизованого розподілу справи колегіальний склад суду, то таке вирішення не можна вважати розглядом справи неповноважним складом суду. Тому, в розумінні норм та ч. 6 ст. 169 КАС вирішення питання про повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що позивач не усунув її недоліків, має вирішувати колегіальний склад суду, визначений за результатами автоматизованого розподілу справи.

Правильність такого висновку зауважується через системний аналіз норм КАС, зокрема правил ст. 32, 33, якими врегульовано здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово та колегією суддів.

Із цього аналізу випливає, що законодавець запровадив колегіальний розгляд складних справ та перегляд справ судами апеляційної та касаційної інстанцій з метою додаткового забезпечення об`єктивності результатів судового розгляду таких справ.

Підписуйтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.