До судів якої юрисдикції звертатися цивільним дружинам загиблих військових про встановлення факту проживання однією сім’єю: Велика Палата Верховного Суду розгляне справу

19:00, 5 листопада 2023
Касаційний цивільний суд та Касаційний адміністративний суд Верховного Суду мають різну думку стосовно того, куди звертатися цивільним дружинам загиблих військових про встановлення факту проживання однією сім’єю, - справу розгляне Велика Палата.
До судів якої юрисдикції звертатися цивільним дружинам загиблих військових про встановлення факту проживання однією сім’єю: Велика Палата Верховного Суду розгляне справу
Джерело фото: bilyayivka.city
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як раніше писала «Судово-юридична газета», в Україні почала формуватися різна практика в судових справах щодо встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем.

Так, 22 березня 2023 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові по справі №290/289/22-ц зробив висновок, що вимоги жінки про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з чоловіком, який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії рф, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Однак Касаційний адміністративний суд Верховного Суду в одному зі своїх рішень назвав ці висновки помилковими.

Тож, наразі суди першої інстанції зупиняють провадження в подібних справах, очікуючи рішення Великої Палати Верховного Суду, куди ухвалою від 22 вересня 2023 року передав справу №560/17953/21 Касаційний адміністративний суд. ВП ВС має вирішити, куди ж звертатися дружинам загиблих військових – до судів загальної чи адміністративної юрисдикції.

Що вирішив КЦС

В справі №290/289/22-ц цивільна дружина загиблого військовослужбовця звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: військова частина і Міністерство оборони.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з березня 2018 року перебувала у фактичних шлюбних стосунках та проживала однією сім`єю із чоловіком. Після військового нападу рф та оголошення військового стану чоловік був призваний на військову службу.

Чоловік загинув 1 квітня 2022 року під час участі у бойових діях.

Оскільки вона має право на отримання одноразової соціальної допомоги у зв`язку зі смертю свого чоловіка, просила встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Перший та апеляційний суди задовольнили заяву жінки.

Однак у грудні 2022 року Міністерство оборони подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило відмовити жінці у задоволенні заяви.                        

Верховний Суд вказав, що між заявницею та Міністерством оборони виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням.

Тому за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Міноборони підлягає частковому задоволенню, а попередні судові рішення – скасуванню із закриттям провадження у справі. Жінці Верховний Суд роз’яснив її право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Як відреагували адмінсуди

Однак надалі питань менше не стало.

Так, судячи з Реєстру судових рішень, після рішення КЦС ВС адміністративні суди першої інстанції відмовляли у відкритті проваджень у подібних справах.

Зокрема, у справі 400/6754/23 позивачка звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю. Звернення з таким позовом саме до адміністративного суду обґрунтувала висновками Верховного Суду, які викладені в згаданій постанові від 22.03.2023 р. по справі № 290/289/22-ц.

Однак, як вказав Миколаївський ОАС в ухвалі, «рішення Верховного Суду по справі №290/289/22-ц, яким фактично внесено зміни до предметної юрисдикції адміністративних судів, не може підмінити собою норми процесуального закону».

«В частині юрисдикції в першу чергу адміністративний суд має керуватися саме нормами процесуального Закону. Справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку окремого провадження за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Розгляд справ окремого провадження має свої особливості, які не властиві та не притаманні адміністративному судочинству.

Частиною 2 ст. 245 КАС України визначено перелік рішень, які може прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед такого переліку відсутнє.

Зразкова справа у подібних правовідносинах відсутня, як і рішення Великої Палати Верховного Суду з приводу юрисдикції подібних спорів. З урахуванням викладеного, суд вважає, що даний спір має бути розглянутий за правилами цивільного судочинства», - вказав суд, відмовляючи у відкритті провадження.

Аналогічного висновку дійшов Чернівецький ОАС в ухвалі по справі №600/4354/23-а.

«Оскільки рішення Великої Палати Верховного Суду з приводу розмежування предметної юрисдикції з даного питання відсутнє, а адміністративний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які юридичні факти, тим більше за правилами окремого провадження, визначеними ЦПК, то такий адміністративний суд не є судом, що встановлений законом щодо розгляду такої категорії справ», - зазначив Чернівецький ОАС.

Фактично те ж саме зазначив і Дніпропетровський окружний адміністративний суд в ухвалі про відмову у відкритті провадження по справі №160/16227/23: «Адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) будь-які юридичні факти».

В очікуванні рішення ВП ВС

Втім, останнім часом адміністративні суди зупиняють провадження в подібних справах до набрання сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №560/17953/21.

Наприклад, Львівський ОАС в ухвалі від 12 жовтня 2023 року по справі № 380/16975/23 звернув увагу, що питання встановлення факту проживання однією сім`єю без зареєстрованого шлюбу позивача із загиблим військовослужбовцем входило до предмета доказування і у справі №290/289/22-ц, розгляд якої здійснювався КЦС ВС і рішення по якій прийнято судом касаційної інстанції 22.03.2023.

Однак Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду під час розгляду справи №560/17953/21 дійшов наступного висновку:

«…колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має розглядатися за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні, а тому висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц щодо підсудності таких спорів адміністративному суду, є помилковими».

Яку справу розглядатиме Велика Палата

11 жовтня 2023 року Велика Палата Верховного Суду (суддя-доповідач Наталія Шевцова) прийняла від КАС ВС до розгляду згадану справу №560/17953/21. Обставини даної справи були наступні.

У грудні 2021 року цивільна дружина військового звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міноборони щодо відмови їй у призначенні одноразової грошової допомоги; зобов`язати призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

У позові зазначила, що спільно проживала з загиблим у незареєстрованому шлюбі. Відповідно до витягу з протоколу засідання Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що захворювання та причина смерті колишнього військовослужбовця пов`язані із захистом Батьківщини. У зв`язку із цим позивачка звернулася щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого військовослужбовця, смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Однак отримала відмову, в якій комісія Міністерства оборони України зазначила, що суд не встановив факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов`язків. 

Рішенням Хмельницького ОАС в задоволенні позову відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду рішення Хмельницького ОАС скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Апеляційний суд виходив з того, що позивачка довела факт спільного проживання з померлим однією сім`єю, оскільки в матеріалах справи наявні докази спільного проживання з 2005 року у незареєстрованому шлюбі як чоловік і жінка, а тому на позивачку поширюється дія статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ та наявне право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Міністерство оборони України звернулося до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою.

Як вказано в ухвалі ВП ВС, Міноборони зазначає, що справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу відносяться до юрисдикції судів загального судочинства.

Тобто, позиція Міноборони полягає у тому, що ці справи треба все ж розглядати у судах цивільної юрисдикції, а не адміністративної (як це вирішено в іншому рішенні КЦС ВС).

Також Міноборони подало клопотання про зупинення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду, бо виконання оскаржуваного судового рішення «може призвести до невідворотних негативних наслідків, оскільки поворот виконання таких судових рішень щодо присудження жінці виплати одноразової грошової допомоги з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів буде майже неможливим».

КАС ВС виконання рішення апеляційного суду на користь жінки зупинив, як того просило Міноборони. І ухвалою від 22 вересня 2023 року справу № 560/17953/21 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановляючи ухвалу про передачу справи до ВП ВС, КАС ВС зазначив таке.

У справі, яка розглядається, спірним питанням є право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 2011-ХІІ, у разі загибелі військовослужбовця, особою, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, проте не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, а також не відноситься до інших груп осіб, яким законом надано таке право (батьків загиблого (померлого) військовослужбовця або утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця).

Колегія суддів КАС ВС звернула увагу, що питання встановлення факту проживання однією сім`єю без зареєстрованого шлюбу позивачки із загиблим військовослужбовцем входило до предмета доказування і в згаданій на початку цивільній справі № 290/289/22-ц, де КЦС ВС дійшов висновку, що вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з чоловіком, який загинув під час участі в бойових діях, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів КАС ВС не погоджується з таким висновком та вважає за необхідне відступити від нього.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, КАС ВС зазначив, що правовідносини в розглядуваній справі та у справі № 290/289/22-ц є подібними, оскільки в обох справах необхідно встановити юридичний факт (факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу) для подання документів до відповідних органів з метою призначення та отримання одноразової грошової допомоги за загиблого (померлого) військовослужбовця.

До того ж у постанові від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц Велика Палата Верховного Суду встановила, що за відсутності спору з приводу законності відмови у призначенні та виплаті заявнику одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту - віднесення заявника до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця - за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні. З огляду на викладене доводи Міністерства оборони України щодо наявності в цій справі спору про право та необхідності її розгляду за правилами адміністративного судочинства є необґрунтованими.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції не може переглянути оскаржувані рішення та ухвалити законне й обґрунтоване рішення суду без відступу від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду прийняла передану від КАС ВС справу і розгляне її в порядку письмового провадження 9 листопада.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Борис Гулько
    Борис Гулько
    голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  • Ольга Бойко
    Ольга Бойко
    суддя Сихівського районного суду м. Львова
  • Ростислав Лунь
    Ростислав Лунь
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Олена Рябчун
    Олена Рябчун
    суддя Луганського апеляційного суду
  • Сергій Хилевич
    Сергій Хилевич
    суддя Рівненського апеляційного суду