Держорганам та чиновникам заборонять користуватися Telegram – стало відомо, за яких умов

10:00, 30 березня 2024
Після визнання структури власності Telegram «непрозорою» заборона буде торкатися проведення будь-яких комунікацій, пов’язаних з виконанням службових обов’язків, в тому числі листування та усних переговорів.
Держорганам та чиновникам заборонять користуватися Telegram – стало відомо, за яких умов
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Після визнання непрозорою структури власності Telegram, його використання держорганами та чиновниками заборонять. Це випливає із зареєстрованого законопроекту 11115, про який раніше писала «Судово-юридична газета». Зокрема Telegram зобов’яжуть на вимогу Національної ради розкрити структуру власності, а також джерела фінансування, призначити свого представника в Україні, забороняти поширення певної інформації, забезпечувати право на спростування інформації тощо.

Так, Telegram та інші подібні соцмережі, які не підпадають під юрисдикцію України або держави – члена ЄС, впродовж 2 місяців від дати набрання новим Законом зобов’язані будуть надати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення інформацію про контактні дані представника.

«Законопроект пропонує встановити законодавчу презумпцію, що неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою», - підкреслюють автори.

Відповідно у законопроекті визначається заборона для держслужбовців його використовувати.

Як вказують депутати, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також надавачі фінансових послуг, не мають права використовувати платформи з непрозорою структурою власності їх провайдерів.

Також не допускається встановлення вказаних платформ та пов’язаних з ними сервісів на пристрої, які використовуються для службових цілей.

Зокрема, у законі про медіа визначать, що на обладнанні, які повністю або частково використовуються для службових цілей, забороняється зберігання та використання будь-яких комп’ютерних програм, сервісів, пов’язаних з платформами спільного доступу до інформації, структура власності провайдерів яких є непрозорою, або які діють з порушенням вимог, визначених статтею 23-1 Закону про медіа.

Службовими цілями є проведення будь-яких комунікацій, пов’язаних з виконанням службових обов’язків, в тому числі листування, усні переговори тощо.

Перелік платформ спільного доступу, структура власності провайдерів яких є непрозорою, або які діють з порушенням вимог, визначених статтею 23-1 цього Закону, а також перелік комп’ютерних програм, сервісів, хмарних послуг, пов’язаних з такими платформами, оприлюднюється Національною радою на власному веб-сайті після погодження з Мінцифри.

До державних органів і військових формувань, які входять до складу сектору безпеки і оборони, встановлені обмеження застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених Кабінетом Міністрів. Порядок використання військовослужбовцями, працівниками розвідувальних та правоохоронних органів, комп’ютерних програм, сервісів, хмарних послуг, пов’язаних з платформами спільного доступу до інформації, структура власності провайдерів яких є непрозорою, або які діють з порушенням вимог, визначених статтею 23-1 цього Закону, встановлюється КМУ.

Крім того, у законі про центральні органи виконавчої влади щодо висвітлення діяльності міністерств та інших ЦОВВ передбачено, що ці органи влади інформують про свою діяльність через медіа крім тих, які не можуть використовувати органами державної влади відповідно до Закону «Про медіа».

В законі про банківську діяльність передбачається, що банк не може використовувати для інформування клієнтів та інших осіб платформи, структура власності провайдерів яких є непрозорою.

В законі про хмарні послуги вводиться заборона обробки інформації, що становить державну таємницю, службової інформації, державних та єдиних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких встановлено законом, за допомогою хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що пов’язані (є правовласниками, адміністраторами або пов’язані іншим способом) з платформами спільного доступу до інформації, структура власності провайдерів яких є непрозорою, про що Національна рада оприлюднила оголошення відповідно до Закону України «Про медіа».

Хоча ініціатор законопроекту, народний депутат Микола Княжицький і заперечує, що мета його законодавчої ініціативи саме заборона Telegram в Україні, втім, вимоги, які поставлять до цієї соцмережі, будуть такими, які вона, скоріш за все, проігнорує (судячи з того, що платформа не виконувала їх в інших країнах). А у випадку невиконання на Telegram очікуватимуть постійні фінансові санкції та звернення до правоохоронних органів.

Нагадаємо, що ініціаторами законопроекту 11115 щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація виступили народні депутати від різних фракцій – від «Європейської солідарності» Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Клімпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від «Слуги народу» Микита Потураєв, Людмила Марченко, від «Голосу» Ярослав Юрчишин, Наталія Піпа, від «За майбутнє» Ірина Констанкевич.

Нагадаємо, що вони також пропонують зобов’язати Telegram передбачити в умовах користування сервісом платформи заборону на поширення певної інформації, «бану» осіб, які порушують заборону на поширення такої інформації, а також обов’язок на підставі звернення Національної ради обмежувати поширення на території України користувацької інформації, у тому числі користувацького відео, що порушують вимоги законодавства тощо.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Борис Гулько
    Борис Гулько
    голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  • Ольга Бойко
    Ольга Бойко
    суддя Сихівського районного суду м. Львова
  • Ростислав Лунь
    Ростислав Лунь
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Олена Рябчун
    Олена Рябчун
    суддя Луганського апеляційного суду
  • Сергій Хилевич
    Сергій Хилевич
    суддя Рівненського апеляційного суду