У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням його недоліків – Верховний Суд

20:00, 17 березня 2024
Чинним КПК не передбачено інституту додаткового розслідування, який був прописаний у нормах КПК 1960 року, тому у разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням його недоліків і цей строк не може бути включений у строк досудового розслідування в розумінні положень ст. 219 КПК.
У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням його недоліків – Верховний Суд
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням його недоліків, і строк їх усунення не може бути включений у строк досудового розслідування в розумінні положень ст. 219 КПК.

Вирішуючи питання про застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у кримінальному провадженні суду належить перевіряти дотримання стороною обвинувачення строків досудового розслідування під час первинного звернення прокурора до суду з обвинувальним актом. Про це зазначила у своїй постанові колегія суддів Першої судової палати ККС ВС 25 січня 2024 року по справі № 450/3797/21.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд закрив кримінальне провадження щодо обвинуваченого на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Апеляційний суд залишив без зміни цю ухвалу. У касаційній скарзі прокурор стверджує, що прокурор направив обвинувальний акт до суду в межах строку досудового розслідування, однак суд повернув його для усунення недоліків.

Вважає, що період часу між поверненням обвинувального акта прокурору і направленням до суду нового обвинувального акта не входить до строку досудового розслідування, адже цей строк закінчився після звернення до суду з обвинувальним актом вперше.

Позиція ККС ВС

Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування позиції ККС вказав, що суд першої інстанції не врахував вимог кримінального процесуального закону щодо порядку обчислення строків досудового розслідування в кримінальному провадженні, що призвело до ухвалення ним незаконного рішення, а на такі порушення суд апеляційної інстанції уваги не звернув.

Як вбачається з матеріалів провадження, 12.03.2021 особі було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. Ухвалою слідчого судді місцевого суду від 29.04.2021 продовжено строки досудового розслідування до чотирьох місяців, а саме до 12.07.2021.

Ухвалою слідчого судді місцевого суду від 08.07.2021 продовжено строки досудового розслідування до шести місяців, а саме до 11.09.2021.

7.09.2021 особі повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27 – ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст. 369 КК. 8.09.2021 підозрюваного та його захисників повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК.

Сторона захисту завершила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 13.09.2021, про що свідчить відповідний протокол у матеріалах провадження. Того ж дня підозрюваному та його захиснику вручено обвинувальний акт та скеровано його до місцевого суду.

Ухвалою місцевого суду від 20.10.2021 в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт повернуто прокурору. Рішенням апеляційного суду від 12.01.2022 вказану ухвалу залишено в силі.

Кримінальне провадження надійшло до органу прокуратури 03.02.2022 та було зареєстровано в ЄРДР. 15.02.2022 підозрюваному та його захиснику було вручено новий обвинувальний акт, який того ж дня надійшов на розгляд до місцевого суду.

Своє рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК місцевий суд обґрунтував тим, що досудове розслідування в справі було закінчено 07.02.2022, а новий обвинувальний акт надійшов до суду 15.02.2022, після закінчення цього строку. Однак така позиція судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтується на вимогах закону.

Чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено інституту додаткового розслідування, який був прописаний у нормах КПК 1960 р. Тому у разі повернення судом обвинувального акта, який не відповідає вимогам КПК, повноваження прокурора обмежені лише усуненням його недоліків і цей строк не може бути включений у строк досудового розслідування в розумінні положень ст. 219 КПК.

З огляду на це, у випадку вирішення питання про застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у кримінальному провадженні суду необхідно було перевірити дотримання стороною обвинувачення строків досудового розслідування під час первинного звернення прокурора до суду з обвинувальним актом.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій у судових рішеннях про наявність підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування в кримінальному провадженні, визначений ст. 219 КПК, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», за своєчасного звернення слідчого чи прокурора до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування в термін, встановлений ч. 5 ст. 294 КПК, відповідальність за належний розгляд клопотання цілком покладається на суд. У строк досудового розслідування не може бути включений період, який минув між закінченням попередньо визначеного строку досудового розслідування і розглядом клопотання про продовження строку досудового розслідування. Відповідну позицію висловила колегія суддів Першої судової палати ККС ВС від 23 січня 2024 року у справі №752/13530/22.

Також ми писали, що Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) не містить імперативної норми, відповідно до якої строки, сплив яких почався після повідомлення про підозру першій особі, мають враховуватися під час прийняття процесуальних рішень стосовно особи, якій повідомлено про підозру після виділення матеріалів кримінального провадження стосовно першої особи. Про це зазначила колегія суддів Третьої судової палати ККС ВС у постанові від 13 грудня 2023 року по справі №169/867/21.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Головне про суд