ЄСПЛ визнав порушення Конвенції у справі екс-голови КСУ часів Януковича Анатолія Головіна

13 липня 2023 року Європейський суд ухвалив рішення у справі колишнього судді Конституційного Суду України Анатолія Головіна (Golovin v. Ukraine), який оскаржував недотримання стандартів Конвенції з право людини та основоположних свобод при його звільненні.

Нагадаємо, Головін був призначений суддею Конституційного Суду України парламентом у 2006 році. З 2010 по 2013 рік був головою КСУ. Відповідно до постанови Верховної Ради від 24 лютого 2014 року  було достроково припинено повноваження Головіна та звільнено його з посади судді КСУ у зв’язку з порушенням присяги судді.

ЄСПЛ постановив, що при його звільненні мало місце порушення статті 8 Конвенції, а також порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо права на вмотивоване судове рішення.

Разом з тим, Європейський суд вирішив, що встановлення порушення цих статей є достатньою справедливою сатисфакцією за будь-яку моральну шкоду, заподіяну заявнику, і відхилив вимогу Головіна щодо сатисфакції.

Як зазначив ЄСПЛ, ситуація заявника та національні рішення у його справі майже ідентичні тим, що стосуються заявників у справі Овчаренко та Колоса.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», у січні 2023 року Європейський суд з прав людини визнав порушення Конвенції у справі звільнених через зміну Конституції суддів КСУ часів Януковича Михайла Колоса та В’ячеслава Овчаренка.

Тим не менш, як зазначає ЄСПЛ, можна помітити невелику різницю в тому, що у своєму рішенні щодо пана Головіна Верховний Суд намагався відмежувати справу заявника від справи «Олександр Волков проти України» (№ 21722/11, ЄСПЛ 2013), характеризуючи Конституційний Суд як переважно політичний орган, а не як суд у значенні статті 6 Конвенції.

«ЄСПЛ відзначає спробу Верховного Суду ознайомитися з відповідною прецедентною практикою ЄСПЛ. Однак він не може погодитися з характеристикою Верховного Суду цього питання.

Верховний Суд, зробивши загальну заяву про те, що Конституційний Суд є переважно політичним органом, не прокоментував, як це конкретно стосується справи заявника, враховуючи, що його було звільнено саме за порушення присяги судді», - зазначає у рішенні ЄСПЛ.

У справі «Овчаренко та Колос» ЄСПЛ визнав, що існує певна різниця між правовою базою, застосовною до суддів Конституційного Суду, та застосовною до суддів інших судів (включаючи Верховний Суд, наприклад, справа Олександра Волкова). Проте він дійшов висновку, що у відповідний час правова база щодо суддів Конституційного Суду не забезпечувала значно кращої передбачуваності, порівняно з тим, що стосується інших суддів, щодо питання про те, яка поведінка судді вважатиметься «порушенням присяги» згідно з українським законодавством.

Законодавча база, про яку йдеться, у цій справі є ідентичною. Ніщо в цій справі чи в національних рішеннях не дозволяє Суду дійти висновку, відмінного від того, до якого він дійшов у справі «Овчаренко та Колос».

Зокрема, у цьому рішенні ЄСПЛ зазначив, що стаття 28 Закону про КСУ встановила функціональний імунітет для суддів Конституційного Суду, зазначивши, що вони не несуть юридичної відповідальності за результати свого голосування в цьому суді.

Беручи до уваги той факт, що пана Овчаренка та пана Колоса (як і пана Головіна) було звільнено саме за результатами їхнього голосування за рішення від 30 вересня 2010 року, виникає питання про те, чи слід тлумачити це положення Закону оскільки обмеження обсягу відповідальності цих суддів за «порушення присяги» мало вирішальне значення та потребувало детального аналізу. Однак жодних роз’яснень щодо цих питань у відповідний час не було в судовій практиці чи іншому авторитетному джерелі.

Хоча за таких обставин зазвичай потрібен був дуже детальний і чіткий аналіз, щоб продемонструвати, що всі відповідні аргументи були взяті до уваги під час застосування Конституції та закону, парламент чи Верховний Суд не надали такого аналізу.

Ці міркування також цілком доречні в цій справі, зазначив ЄСПЛ.

За таких обставин і, повторюючи, що він усвідомлює особливий контекст ситуації, яка розглядається, і дискусійний характер рішення, у зв’язку з яким заявника було звільнено, ЄСПЛ визнав, що мало місце порушення статті 8 Конвенції.

У справі «Овчаренко та Колос» Європейський суд також постановив, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо права на вмотивоване судове рішення.

У ході цього перегляду ЄСПЛ чекав вичерпної відповіді на питання про те, чи було звільнення заявників сумісним з конституційними гарантіями незалежності суддів, включаючи питання функціональної недоторканності суддів Конституційного Суду, що обмежує сферу їхньої юридичної відповідальності за результати їхнього голосування як суддів Конституційного Суду. Оскільки такої відповіді не було надано, рішення про звільнення заявників не можна вважати достатньо обґрунтованими, зазначив ЄСПЛ.

Рішення Верховного Суду у справі заявника не можна вважати достатньо обґрунтованим з тих самих причин.

Відповідно, Суд констатував, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо права на вмотивоване судове рішення.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.