Місце відкриття спадщини: приготуватися до змін

11:56, 22 січня 2024
Аналізуються зміни до цивільного законодавства України в частині визначення місця відкриття спадщини, а також обчислення строку для прийняття спадщини, які набудуть чинності 30 січня 2024 року.
Місце відкриття спадщини: приготуватися до змін
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Олександр Кухарєв,

доктор юридичних наук, професор,

професор кафедри цивільного права та процесу

Харківського національного університету внутрішніх справ,

викладач Національної школи суддів України,

член Науково-консультативної ради при  Верховному Суді

Протягом тривалого часу спадкове право залишалося найбільш консервативною частиною приватного права, яка практично не змінювалась законодавцем. Утім останнім часом систематичні зміни вносяться і до книги 6 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК) «Спадкове право». Прикладом динамічної роботи парламенту стала ст. 1221 ЦК, що визначає місце відкриття спадщини і змінюється вже вчетверте!

30.11.2023 р. у виданні «Голос України» опубліковано Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 р. № 3450-IX.

Зазначеним Законом положення ст. 1221 ЦК викладено в новій редакції:

«Стаття 1221. Місце відкриття спадщини.

  1. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
  2. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна.
  3. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».

Своєю чергою, у Законі України «Про міжнародне приватне право» колізійні норми щодо спадкування урегульовано у межах трьох статей. Зокрема, за змістом ст. 70 вищезгаданого Закону, спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.

Відповідно до ст. 71 Закону, спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.

Нарешті, згідно зі ст. 72 цього Закону, здатність особи на складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій знаходиться нерухоме майно.

Додатково Законом від 08.11.2023 р. № 3450-IX внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень ЦК, зокрема їх доповнено пунктами 20, 21, в яких йдеться про таке.

20. У період дії воєнного стану в Україні та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені ст. ст. 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті. Положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців.

21. У період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

У разі якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт або території, зазначені в абзаці першому цього пункту, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення органами влади своїх повноважень у повному обсязі, а також у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви. Якщо місцем подання першої заяви є населений пункт або території, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті або на території, що не зазначені в абзаці першому цього пункту. Положення абзацу першого цього пункту в частині місця подання заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації. Положення абзаців першого та другого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини».

При цьому важливо врахувати, що текст відповідного Закону на етапі обговорення не отримав одностайної підтримки в стінах Верховної Ради України.

Так, згідно з висновком головного науково-експертного управління Верховної Ради України, обраний у проєкті підхід щодо повернення до попередньої редакції ст. 1221 ЦК не узгоджується з вимогами юридичної визначеності правової норми. Крім того, зміст п. 20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК не враховує ч. 2 ст. 17 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану», згідно з якою «заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров’я або судово-медичної установи, – не пізніше п’яти днів», а також ч. 3 ст. 17 цього ж Закону, якою встановлено, що реєстрація смерті за заявами, які надійшли після закінчення року з дня настання смерті, провадиться після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання заявника, за місцем поховання чи виявлення трупа.

Розкритикував зміну підходу щодо визначення місця відкриття спадщини і Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин. Комітет у своєму листі наголосив на суттєвому звуженні прав громадян в цій частині, що суперечить положенням Конституції України. Додатково була піддана критиці пропозиція авторів законопроєкту, якою надається можливість звернення до будь-якого нотаріуса незалежно від місця відкриття спадщини у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, що включений до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого у встановленому законодавством порядку, не забезпечить реалізацію вказаного права для осіб, які спадкуватимуть майно на територіях, що були окуповані до моменту введення воєнного стану.

Особливість спадкових правовідносин полягає передусім в тому, що вони мають триваючий характер. Між днем смерті особи та оформленням спадщини, що відкрилася після цієї особи, тобто отриманням спадкоємцями свідоцтв про право на спадщину, може сплинути кілька років. Тому надзвичайно важливим в контексті спадкових правовідносин є правильне визначення матеріального закону, що підлягає застосуванню для їх регулювання. Зважаючи на систематичні зміни до ст. 1221 ЦК протягом останніх кількох років, пропоную для зручності у практиці застосування таблицю цих змін із урахуванням їх дії у часі:

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Оксана Фанда
    Оксана Фанда
    суддя Господарського суду Івано-Франківської області
  • Сергій Ківалов
    Сергій Ківалов
    народний депутат України III-VIII скликань
  • Людмила Юхтенко
    Людмила Юхтенко
    суддя Одеського окружного адміністративного суду