Стягнення санкцій з боржника за період відстрочення або розстрочення виконання судового рішення

10:00, 9 октября 2019

Розстрочення або відстрочення судового рішення не припиняє договірного зобов’язання відповідача

Стягнення санкцій з боржника за період відстрочення або розстрочення виконання судового рішення

Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Чинне законодавство не пов’язує припинення зобов’язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов’язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов’язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Про це йдеться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі №916/190/18. Так, відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільного або господарського зобов’язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

За результатами розгляду справи Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 лютого 2016 року у справі №905/3137/14-908/5775/14 (провадження №3-1276гс15), згідно з яким невиконання грошового зобов’язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням або відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов’язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період такого розстрочення.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження №12-302гс18) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що 7-ААС роз’яснив окремі аспекти сплати судового збору.

Також ми писали про відшкодування збитків. Дискусійне тлумачення терміну «збитки» часто дає привід для критики судових рішень щодо їх стягнення, проте чи завжди така критика справедлива?