Бронювання + або як суди намагаються вирішити питання мобілізації працівників апарату

11:00, 1 червня 2024
Більшість військовозобов’язаних працівників апаратів судам вдається забронювати, але бронювати працівників стає дедалі складніше.
Бронювання + або як суди намагаються вирішити питання мобілізації працівників апарату
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Посилення мобілізаційних заходів, яке спостерігається по всій країні останніми тижнями, не оминуло і апарати судів.

Хоча, згідно з даними Державної судової адміністрації, станом на 2023 рік, у апаратах місцевих та апеляційних судів працюють 80% жінок та лише 20% чоловіків, питання мобілізації військовозобов’язаних все ж може вплинути на ефективність здійснення судочинства в Україні.

До того ж, як розповіли виданню в судах, не завжди в апаратах судів військовозобов’язаними є лише чоловіки. У чималій кількості судів в апаратах працюють і військовозобов’язані – жінки. Наприклад, це жінки, які закінчили також і кафедри військової підготовки та мають відповідну військово-облікову спеціальність.

«Судово-юридична газета» дізналася про те, як суди намагаються вирішити «мобілізаційне питання» у своїх апаратах.

  1. Питанням потенційної мобілізації працівників апаратів судів багато судів почали опікуватися ще з початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.

Як розповіли «Судово-юридичній газеті» в судах першої та апеляційної інстанції, станом на травень 2024 року, за умови, якщо голови судів та керівники апаратів судів дійсно приділяли увагу необхідності бронювання та подавали відповідні списки в ДСА та ТУ ДСА, то більшість військовозобов’язаних чоловіків і жінок в апаратах судів наразі мають безстрокову «броню», тобто є «заброньованими» на час дії воєнного стану.

Відповідну «броню» військовозобов’язані працівники апаратів судів, як помічники суддів, так і, наприклад, начальники відділів, секретарі судового засідання та IT- спеціалісти, зокрема, отримали на підставі дії Постанови Кабінету Міністрів № 76, яка була затверджена Кабміном ще 27 січня 2023 року, однак в яку вже неодноразово вносилися зміни.

  1. Процедура бронювання дещо ускладнилася після набрання 16 квітня чинності законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Справа в тому, що вказаним законом суттєво знижено віковий «поріг» для мобілізації – з 27 до 25 років. Відтак, молоді спеціалісти, які влаштувалися на роботу в апарати судів напередодні повномасштабного вторгнення або вже під час нього, стикнулися з можливістю потенційної мобілізації.

До того ж, згідно до закону, на повне бронювання (окрім помічників суддів) відтепер можуть розраховувати тільки 50% військовозобов’язаних працівників апаратів судів, які працюють на посадах категорії «Б» та «В».

Відтак, в деяких судах виникла проблема, що робити у випадку, якщо встановлена новим законом квота бронювання у 50% для працівників категорії «Б» та «В», вже була вичерпана до набрання чинності законом про посилення мобілізаційних заходів.

Наразі, як повідомили «Судово-юридичній газеті» в судах, є два варіанти подальших дій.

У першому випадку, деякі суди вже припинили надсилати списки на бронювання працівників апарату суду, оскільки є думка, що у найближчий час Кабінет міністрів видасть нову Постанову, якою буде встановлено нові «правила гри» для бронювання державних службовців.

«Кандидати на ті чи інші посади в апараті суду з числа військовозобов’язаних, серед іншого, цікавляться, чи будуть вони заброньовані, якщо влаштуються на роботу в апарат суду. Якщо раніше ми фактично могли пообіцяти кандидату, що він буде заброньований, то наразі ми вже таких обіцянок надати не можемо. Залишається лише чекати, якої буде реальна державна політика щодо бронювання військовозобов’язаних держслужбовців протягом найближчих місяців», - розповіли «Судово-юридичній газеті» в одному із столичних судів.

У другому випадку, суди, які вважають, що вони ще не вичерпали квоту у 50% або суди, які мають надвелике навантаження, продовжують надсилати у ДСА та ТУ ДСА списки працівників на бронювання.

«Наш суд досі подає працівників апарату на бронювання. У нас немає іншого вибору – суд розглядає дуже велику кількість справ, зокрема й величезну кількість клопотань органів досудового розслідування. Хтось з апарату суду звільняється, хтось навпаки хоче влаштуватися на роботу в суд – вакансій достатньо багато. Якщо ми не спробуємо хоча б тимчасово забронювати працівника апарату суду, який погодився працювати за достатньо невелику зарплатню, то так ми взагалі втратимо можливість заповнювати вакансії в апараті суду», - розповіли виданню в іншому столичному суді.

Згідно з наявною у «Судово-юридичної газети» інформації, станом на середину травня, відповідну броню той чи інший працівник апарату суду отримував у середньому протягом 1,5 місяця з моменту подання документів.

«У судах всі розуміють необхідність дотримуватися заходів щодо забезпечення обороноздатності країни під час повномасштабного вторгнення, однак суто практичне питання полягає у тому, що втратити більш-менш кваліфікованого працівника апарату суду ніхто в суді не хоче. Загальновідомою є проблема з нестачею у судах великих міст секретарів судового засідання або IT-спеціалістів. Наприклад, в нашому суді на посадах секретарів судового засідання працюють і молоді військовозобов’язані чоловіки. Мені важко уявити, як, у разі якщо до цього дійде справа, ми будемо «віддавати» наших працівників на потреби мобілізації. Хто замість них буде працювати? Де взяти нових вже підготовлених фахівців?», - зазначили виданню в одному з великих районних судів.

Також у судах відзначають, що потенційна мобілізація військовозобов’язаних працівників апаратів судів навряд чи є доцільною з різних точок зору.

«Абсолютна більшість військовозобов’язаних працівників апаратів судів не мають досвіду навіть строкової армійської служби, тобто навряд чи вони зможуть чимось підсилити Збройні Сили. До того ж мова йде про достатньо невелику кількість потенційних військовослужбовців. З точки зору здорового глузду, потенційна мобілізація максимально 1,5 – 2 тис. військовозобов’язаних чоловіків – працівників апаратів судів, кардинально не підсилить наші військові формування, однак  абсолютно точно паралізує роботу десятків, якщо не сотень, судів першої та апеляційної інстанції, які залишаться без працівників», - розповіли «Судово-юридичній газеті» в одному з столичних судів.

Таким чином, наразі суди першої та апеляційної інстанції опинилися у дещо невизначеному стані, оскільки потреба у бронюванні військовозобов’язаних працівників апарату час від часу виникає, однак процедура бронювання стикається з труднощами, які поки що не у повній мірі врегульовані законодавством.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Микола Матущак
    Микола Матущак
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Галина Шашуріна
    Галина Шашуріна
    суддя Сихівського районного суду м. Львова
  • Віктор Кичун
    Віктор Кичун
    суддя Конституційного Суду України