Банальні помилки, нерозуміння вимог законодавства, непереконливі пояснення: чому кандидатів на посади суддів знов поменшало

12:00, 20 квітня 2024
«Судово-юридична газета» продовжує розповідати, як і чому кандидати на посади суддів місцевих судів продовжують втрачати можливість стати суддями.
Банальні помилки, нерозуміння вимог законодавства, непереконливі пояснення: чому кандидатів на посади суддів знов поменшало
Колегія ВККС № 4, Джерело фото: ВККС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Вища кваліфікаційна комісія суддів поступово завершує проведення співбесід з кандидатами на посади суддів місцевих судів з числа учасників добору 2017 року.

Станом на 17 квітня 2024 року ВККС завершила процедуру проведення співбесід з 395 кандидатами на посади суддів.

Для 367 кандидатів співбесіди відбулися вдало і вони отримали рекомендації для призначення на посади суддів.

Для 28 кандидатів співбесіди з колегіями ВККС виявилися невдалими. Ще 5 кандидатів  з тих чи інших причин добровільно припинили участь у поході за посадою судді першої інстанції.

Всього, нагадаємо, взяти участь у співбесідах з колегіями ВККС виявили бажання 434 кандидати на посади суддів місцевих загальних, господарських та адміністративних судів.

«Судово-юридична газета» продовжує розповідати, як і чому для низки кандидатів на посади суддів співбесіди з членами ВККС виявилися невдалими.

З попередніми частинами розповіді про проблеми, що виникли у кандидатів на посади суддів, можна ознайомитися за посиланням.

Колегія ВККС №3

Кандидат № 25

26 березня невдало склалася співбесіда з колегію № 4 для начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Одеського апеляційного суду Альони Паненко.

Кандидатка претендувала на посаду судді Господарського суду Чернігівської області.

Співбесіда з членами Комісії у Альони Паненко не задалася вже з самого початку.

Справа в тому, що кандидатка з середини 2000-х років є власником п’яти товариств та підприємств, хоча з 2006 року Альона Паненко працює на державній службі. 

Члени колегії витратили чимало часу, щоб з’ясувати, чому кандидатка досі не закрила відповідні підприємства або хоча б не передала корпоративні права на них в управління іншим особам.

Альона Паненко ситуацію прояснила своєрідно. Вона повідомила, що всі зазначені товариства та підприємства були зареєстровані нею ще до того, як вона почала працювати на державній службі. При цьому з часом кандидат взагалі перестала цікавитися долею цих товариств і не змогла чітко розповісти членам колегії, в якому вони зараз перебувають стані.

«Як нам дізнатися, що їх діяльність дійсно припинена? Нам хотілося б бачити якійсь документи на підтвердження цього», –  запитав член ВККС Олег Коліуш

Однак Альона Паненко у відповідь лише повідомила, що відповідні документи під час співбесіди надати не може, але позбутися вказаних товариств та підприємств вона планувала вже після того, як стане суддею.

«А скажіть, держслужбовець повинен передати корпоративні права в управління?», - знов задав питання Олег Коліуш

«В принципі, повинен», – у підсумку відповіла Альона Паненко.

Також кандидат визнала, що тривалий час не вживала заходів для вирішення проблеми корпоративних прав, хоча з часом це стало вимогою антикорупційного законодавства. Вживати заходи, а саме переоформлювати корпоративні права, Альона Паненко почала лише у 2024 році.

«Ви 18 років не вживали заходів, щоб запобігти наявному конфлікту інтересів. Стаття 25 Закону «Про запобігання корупції» забороняє державним службовцям займатися підприємницькою діяльністю. Як бути і з вимогами Кодексу суддівської етики?», - запитав член ВККС Руслан Мельник.

«Я навіть не цікавилася, чи є там хоч якійсь дохід від цих товариств», - лише відповіла Альона Паненко.

«Ви погоджуєтесь з тим, що порушили вимоги антикорупційного законодавства?» – наполягав Руслан Мельник.

«Маємо те, що маємо», - тихо відповіла Альона Паненко.

Також члени ВККС звернули увагу і на доходи чоловіка кандидатки.

Станом на 2016 рік вони складали: 6,7 млн. гривень, $250 тис доларів та 320 тис. євро.

Чоловік Альони Паненко є підприємцем та депутатом Яськівської сільської територіальної громади (Одеська область).

Разом з тим, підприємницька діяльність чоловіка кандидатки після 2016 року виглядає дещо дивно, адже фактично підприємства, власником яких він є, тривалий час офіційно не приносять прибутку.

Наявність у чоловіка суттєвих заощаджень Альона Паненко пояснила перш за все підприємницькою діяльністю його батьків, які ще з 1970-х років займалися вирощуванням овочів в теплицях на території Одеської області. Офіційно в 1970-ті – 1980-ті роки мати чоловіка кандидатки працювала в споживчому кооперативі, а батько – в колгоспі.

За словами Альони Паненко, в 1990-х роках дохід батьків її чоловіка становив вже приблизно $50 тис. на рік. Втім, надати членам ВККС документальне підтвердження доходів батьків свого чоловіка Альона Паненко не змогла.

«Розрахунки в помідорах це, звісно, цікаво, але нам би хотілося б побачити розрахунки в грошовому еквіваленті», - зазначив Руслан Мельник.

Також члени Комісії в цілому поставили під сумнів слова кандидатки про підприємницьку діяльність батьків її чоловіка, починаючи з 1970-х років. 

«А яка взагалі в радянські часи могла бути підприємницька діяльність у батьків вашого чоловіка? Займатися офіційно підприємницькою діяльністю в ті часи було фактично неможливо», - додав Руслан Мельник.

Крім того, члени колегії звернули увагу на те що, низка різних осіб подарували чоловіку кандидатки вісім земельних ділянок для ведення сільського господарства.

«А як це? Ці особи просто так виявили бажання подарувати свої земельні ділянки вашому чоловіку? Я навіть не знаю, як це сформулювати», - зазначив Олег Коліуш.

«Земельні ділянки подарували чоловіку вчителька, подруга його матері, однокласник та інші знайомі. Вони так розпорядилися своїм правом», - повідомила у відповідь Альона Паненко.

У підсумку, колегія ВККС відмовила Альоні Паненко у наданні рекомендації для призначення на посаду судді.

Кандидати очікують на співбесіди з членами ВККС

Кандидат № 26

В той же день 26 березня отримав відмову у наданні рекомендації від колегії № 3 львівський адвокат Тарас Микита, який претендував на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва.  

Адвокат розповів, що він хоче здійснювати правосуддя в столичному райсуді через те, що добиратися на роботу в столицю йому буде простіше, ніж у випадку, якщо б він обрав для суддівської кар’єри районний суд у Львівській області.

«Київ я обрав тому, що мені простіше їздити саме у Київ та повертатися додому на вихідні, ніж кожен день їхати 75 кілометрів в райсуди Львівської області. До того ж, вважаю, що в Києві я зможу реалізувати себе як юрист і суддя», - розповів Тарас Микита членам колегії про свою мотивацію працювати саме в столиці.

Разом з тим, члени ВККС звернули увагу на кілька нюансів.

Так, до 2019 року Тарас Микита був засновником регіонального осередку політичної партії «Сила нації», хоча з 2017 року вже перебував у процедурі добору на посаду судді.

Крім того, колегія звернула увагу, що за деякі роки своєї професійної діяльності Тарас Микита задекларував дещо дивні доходи. Наприклад, за 2016 рік адвокат заробив всього 20 тис. гривень.

При цьому Тарас Микита є багатодітним батьком, а разом із дружиною він є власником об’єктів нерухомості, земельних ділянок, а також двох автомобілів – Chevrolet Malibu 2018 року випуску та Citroen C4 2015 року випуску.

Наявність майна кандидат пояснив як доходами подружжя у минулі роки, так і допомогою батьків.

Особливу увагу у членів колегії викликало питання придбання у 2017 році Тарасом Микитою та його дружиною земельної ділянки площею 636 кв. м. (разом з недобудованим житловим будинком) неподалік від міста Львів всього за 17,7 тис. гривень.

Сукупна вартість об’єкта незавершеного будівництва площею 180,4 кв. м., а також вартість виконання робіт, необхідних для завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію, за словами Тараса Микити, склали приблизно $45 тис. Власником будинку та земельної ділянки при цьому є дружина кандидата.

Разом з тим, усі розрахунки із забудовником адвокат здійснював готівкою та без укладення відповідних договорів. Відтак, документально підтвердити інформацію, надану кандидатом, виявилося неможливим. Крім того, договір купівлі-продажу земельної ділянки чомусь взагалі не містив інформації про наявність на ділянці будь-яких об’єктів незавершеного будівництва.

А згідно з даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, лише у квітні 2017 року було зареєстроване повідомлення про початок будівництва на земельній ділянці, яку придбало подружжя.

Відтак, у членів Комісії виникли питання щодо повноти та достовірності наведеної Тарасом Микитою інформації. 

«Питаннями будівництва та відповідних розходів опікувалася моя дружина, а не я», - повідомив у відповідь Тарас Микита.

До того ж, джерелом походження коштів для придбання земельної ділянки з недобудованим будинком Тарас Микита вказав гроші, отримані від продажу квартири дружини у 2016 році. Втім, проблема полягала в тому, що адвокат не зазначив про наявність у дружини цієї квартири у своїй найпершій декларації кандидата на посаду судді.

«В квартирі проживала мати моєї дружини. Я тоді навіть не знав, що частка в квартирі також належить і дружині, а не тільки її матері», - зазначив Тарас Микита.

Порадившись, колегія ВККС все ж вирішила відмовити адвокату у наданні рекомендації для призначення на посаду судді.

Кандидат № 27

Також 26 березня невдало пройшла співбесіда з колегією № 3 і для претендента на посаду судді Броварського міськрайонного суду Київської області Олександра Каплі.

Кандидат є професором кафедри правових дисциплін Одеського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП), є доктором юридичних наук та адвокатом. Як науковець, кандидат спеціалізується на проблемах адміністративного судочинства, а як адвокат – на цивільних та господарських спорах.

«Колись я розмовляв з однією суддею. Вона мені розповіла, що працювати суддею не просто, дуже багато справ. Але все компенсується відчуттям поновленої справедливості. Саме тому я хотів би долучитися до професії судді», - розповів Олександр Капля про мотиви свого рішення стати суддею.

Також кандидат поскаржився, що однією з проблем українського адміністративного судочинства є нерівність сторін в судовому процесі, адже звичайним громадянами складніше довести свою правоту в суді у спорі з державою.

На погляд кандидата, адміністративне судочинство в Україні потребує певної реформи. Наприклад, з урахуванням того, що громадяни вже сплачують податки, то звичайних громадян можна було б звільнити від сплати судового збору у разі невдачі в судовому процесі.

Члени колегії ВККС звернули увагу, що задекларовані кандидатом доходи виглядають дещо дивно. Наприклад, за весь 2022 рік Олександр Капля як адвокат заробив лише 8 тис. гривень. 

«2022 рік був дуже важким. Доходів фактично не було, ми намагалися вижити і лише у 2023 році ситуація якось почала покращуватися», - розповів Олександр Капля.

Також виникли питання до доходів кандидата і в інші роки.

Справа в тому, що в різний час Олександр Капля та його дружина були власниками низки об’єктів нерухомості, однак колегія ВККС, схоже, не зовсім змогла зрозуміти, за які кошти відповідне майно було придбане.

«Як ви забезпечуєте рівень свого та своїх близьких існування, враховуючи, що у вас ще були кредити, також вам було потрібно сплачувати аліменти?», - поцікавилися у кандидата члени ВККС, однак отримали дещо плутані відповіді.

Також члени колегії звернули увагу на повноту заповнення Олександром Каплею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, виявилося, що дружина кандидата є приватним підприємцем та займається орендою та суборендою об’єктів нерухомості (офісних приміщень).

Разом з тим, Олександр Капля не зазначив вказані об’єкти нерухомості у своїй декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, хоча дружина й отримує  відповідну орендну плату від офісних приміщень.

«Дружина жодного дня не користувалася цім майном, вона його передала у суборенду. Тобто, цією нерухомістю вона не користувалася взагалі. Роз’яснень НАЗК з цього приводу наразі немає», - пояснив Олександр Капля.

В один з моментів співбесіда колегії з кандидатом навіть звелася до спроби з’ясувати, що саме Олександр Капля розуміє під правом користування, а також до екскурсу в університетський курс цивільного права.

Заслухавши пояснення представника наукової спільноти, колегія № 3 вирішила відмовити Олександру Каплі у наданні рекомендації для призначення на посаду судді.

Кандидати очікують на співбесіди з членами ВККС

Кандидат № 28

4 квітня все та ж колегія № 3 відмовила у наданні рекомендації для призначення на посаду судді Варвинського районного суду Чернігівської області Оксані Давиденко.

Кандидатка з 2018 року є головним консультантом управління забезпечення діяльності Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. З березня 2022 року Оксана Давиденко переважно проживає в Австрії.

«А чим займається Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України останні 8 років?», - запитав у кандидатки член ВККС Роман Сабодаш.

«Я тоді не перевелася у новий Верховний Суд, той що без України. Фактично з 2018 року ми були без повноважень. Був процес ліквідації Суду. Ми робили узагальнення судової практики, робили висновки. Також ми займалися архівом ВСУ», - розповіла Оксана Давиденко про свою професійну діяльність в останні роки.

Втім, члени колегії зазначили, що за таких підстав не зовсім зрозуміло, чому Оксані Давиденко взагалі знадобилася посада судді, адже юридичною діяльністю вона тривалий час фактично не займається.

«У вас у мотиваційному листі практично нічого не має про те, чому ви хочете стати суддею. Там тільки про те, що ви отримали юридичну освіту і працювали в суді. Також ви вказали, що суддівська винагорода у ваших намірах стати суддею не відіграє значної ролі. Можете пояснити, чому конкретно ви хочете стати суддею? Також нам хотілося б дізнатися, чому ви вирішили просто чекати на завершення конкурсу», - знов поцікавився Роман Сабодаш.

«Я не бачила себе в іншій сфері діяльності, окрім суду. Новий Верховний Суд мені роботу не запропонував. З отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у мене нічого не вийшло», - розповіла Оксана Давиденко.

Також членів Комісії зацікавило, які автомобілі має у своєму розпорядженні кандидатка.

Оксана Давиденко повідомила, що має у власності Mercedes-Benz E250 2011 року випуску.

Разом з тим члени колегії звернули увагу, що влітку 2022 року кандидатка видала дві довіреності як на право користування автомобілем Porsche Cayenne, так і на право його державної реєстрації. Однак будь-яка інформація щодо вказаного автомобіля чомусь не була відображена у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Оксана Давиденко розповіла, що ще до повномасштабного вторгнення планувала придбати Porsche Cayenne. Зазначений автомобіль їй мав привезти з ЄС продавець. Однак потім виявилося, що автомобіль потребує ремонту, який, за усною домовленістю, мав зробити продавець. Втім, відповідна домовленість продавцем вчасно виконана не була, відтак кандидатка відмовилася від купівлі Porsche.

«Але чому про цей автомобіль немає ніякої інформації у вашій декларації за 2022 рік?», - запитав Роман Сабодаш.

«Це моя помилка», - відповіла Оксана Давиденко.

Також члени колегії звернули увагу на те, що хоча кандидатка не сплачувала гроші за придбання автомобіля, однак в документах на ввезення Porsche з Литви покупцем автомобіля вказана саме Оксана Давиденко.

Крім того, члени Комісії зазначили, що кандидатка не вказала у своїх деклараціях про те, що вона користується нерухомістю за кордоном.

У підсумку, колегія також відмовила Оксані Давиденко у наданні рекомендації для призначення на посуду судді.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Віта Бондарчук
    Віта Бондарчук
    суддя Господарського суду міста Києва
  • Сергій Головатий
    Сергій Головатий
    виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України
  • Олена Заічко
    Олена Заічко
    суддя Харківського окружного адміністративного суду
  • Віктор Пророк
    Віктор Пророк
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді