У громадян буде час до середини липня, щоб повідомити свій мобільний телефон та реальну адресу ТЦК

16:34, 16 квітня 2024
Місяць на оновлення правил бронювання, 2 місяці – на запуск Електронного кабінету військовозобов’язаного і на оновлення даних про реальну адресу та номер телефону – які строки передбачає підписаний закон про мобілізацію.
У громадян буде час до середини липня, щоб повідомити свій мобільний телефон та реальну адресу ТЦК
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

16 квітня Президент Володимир Зеленський підписав закон про посилення мобілізації №3633-IX (законопроект 10449, який парламент ухвалив 11 квітня).

Закон набере чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування, тобто, за кілька днів, у середині травня.

Відповідно, до середини липня 2024 року громадяни, які перебувають на військовому обліку, повинні повідомити ТЦК свою реальну адресу та номер телефону.

Так, перехідні положення закону передбачають, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

  • у разі перебування на території України – шляхом прибуття самостійно до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності);
  • у разі перебування за кордоном – шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК за місцем перебування на військовому обліку, або через Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Ця норма працюватиме у комплексі із законом про цифровізацію військового обліку (законопроект 10062), який набув сили 4 квітня і передбачає, що дані про номер телефону, адресу, електронну пошту, місце роботи, оцифроване обличчя, результати медоглядів на придатність до військової служби заносять до Реєстру військовозобов’язаних. Нагадаємо, що персональні дані військовозобов’язаних зможуть зберігати у «хмарних» сховищах за кордоном за підтримки міжнародних партнерів. Фактично на всіх військовозобов’язаних буде сформоване певне «досьє» з досить розлогим переліком особистої інформації, незалежно від того, чи будуть такі особи користуватися потім електронним кабінетом чи не виявлять такого бажання.

Також закон про мобілізацію передбачає, що громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов’язані протягом 30 днів з дати набрання чинності постановою Кабміну, що визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, стати на військовий облік громадян України.

Крім того, підписаний закон передбачає строк 60 днів, для того, щоб громадяни чоловічої статі, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу в Національній поліції, ДБР, Службі судової охорони, БЕБ, ДСН, Державній кримінально-виконавчій службі, НАБУ, органах прокуратури, Державній податковій службі, Державній митній службі, стали на військовий облік у ТЦК за своїм місцем проживання.

При цьому окремо передбачено, що працівники НАБУ та ДБР не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно, як раніше й писала «Судово-юридична газета», 2 місяці для того, аби стати на облік у ТЦК, передбачено для пенсіонерів силових відомств.

Громадяни України, які навчаються у закладах освіти та мали право на відстрочку на час навчання, у разі втрати цього права відповідно до статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зберігають таке право до завершення поточного навчального року. Нагадаємо, що вводиться вимога про послідовну освіту для того, аби особа мала право на відстрочку.

Також певні строки встановили Кабінету Міністрів України.

Зокрема, у місячний строк з дня опублікування цього закону Кабмін повинен:

  • визначити критерії, на основі яких відповідні підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, а також критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, а їх працівники підлягатимуть бронюванню;
  • переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних з урахуванням вимог цього Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти;
  • забезпечити залучення під час дії воєнного стану до логістичного забезпечення діяльності військ (сил) підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Судячи з тексту закону, Кабмін повинен буде також визначити і порядок вручення повісток громадянам.

У двомісячний строк – забезпечити створення та функціонування Електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного чи резервіста.

У тримісячний строк – запровадити автоматизований обмін даними між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Централізованим банком даних з проблем інвалідності та/або надати органам ведення зазначеного реєстру онлайн-доступ до вказаного банку даних.

До того ж, Кабмін спільно з правоохоронними органами повинні вжити заходів щодо перевірки обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності громадянам чоловічої статі віком від 25 до 50 років, яким після 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності цим Законом вперше встановлено інвалідність II та III груп за певними виключеннями.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Борис Гулько
    Борис Гулько
    голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  • Ольга Бойко
    Ольга Бойко
    суддя Сихівського районного суду м. Львова
  • Ростислав Лунь
    Ростислав Лунь
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Олена Рябчун
    Олена Рябчун
    суддя Луганського апеляційного суду
  • Сергій Хилевич
    Сергій Хилевич
    суддя Рівненського апеляційного суду