У Верховній Раді підготували реформу процедури оскарження у пенсійних справах та справах про нарахування соціальних виплат

09:55, 16 квітня 2024
Стало відомо, як зміниться процедура оскарження у справах про пенсійні та інші соціальні виплати, а також якими будуть нові ставки судового збору для громадян.
У Верховній Раді підготували реформу процедури оскарження у пенсійних справах та справах про нарахування соціальних виплат
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як раніше писала «Судово-юридична газета», у справах щодо пенсій та інших соціальних виплат скасують можливість касаційного оскарження, зменшать строк до 10 днів для апеляційного оскарження, а суд виготовлятиме повний текст судового рішення лише на прохання сторони та за умови сплати додаткового судового збору. Таким чином народні депутати пропонують прискорити розгляд відповідних справ.

Відповідний законопроект 11170 щодо удосконалення розгляду справ незначної складності про пенсійні та інші соціальні виплати, а також типових адміністративних справ зареєструвала група народних депутатів, серед яких голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов, народні депутати Роман Бабій, Олег Макаров, Ігор Фріс, Павло Павліш, Микола Стефанчук, Мар’яна Безугла та інші.

Авторами законопроекту виступають зокрема деякі судді адміністративних судів, а метою є зменшення навантаження на адмінсуди.

Нові ставки судового збору

Так, у Законі «Про судовий збір» народні депутати пропонують виокремити ставки судового збору за подання позовної заяви фізичної особи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

А саме, у разі подання заяви майнового характеру – 0,5% ціни позову, але не менше 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 2,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, не менше 605,6 грн і не більше 7 570 грн станом на 2024 рік).

У разі подання заяви немайнового характеру – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, 605,6 грн).

У разі подання заяви про намір оскаржити судове рішення – 100% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. 

Нове визначення типових адміністративних справ

За чинною редакцією КАСУ типові адміністративні справи – адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб’єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Автори законопроекту пропонують інше визначення:

типові адміністративні справи – адміністративні справи, що мають сукупність таких типових ознак:

  • відповідачем є один і той самий суб’єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи);
  • спір виник з аналогічних підстав;
  • спір виник у відносинах, що регулюються одними нормами права;
  • різними позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Особливості розгляду справ незначної складності щодо пенсійних та інших соціальних виплат

Зі статті 263 КАСУ, яка регулює особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності пропонується виключити норму, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо пенсійних і різних соцвиплат.

Натомість пропонується винести у нову окрему статтю 263-1 особливості розгляду справ незначної складності щодо пенсійних та інших соціальних виплат.

Відповідно до пропонованої редакції суд розглядатиме за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Такі справи суд розглядає у строк не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи будуть позов та відзив. Відзив подається суб’єктом владних повноважень протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов у встановлений строк може кваліфікуватися судом як визнання позову.

Суб’єкт владних повноважень одночасно з відзивом повинен подати суду всі наявні у нього докази, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності. Невиконання суб’єктом владних повноважень цього обов'язку незалежно від причин суд розцінює як відсутність доказів правомірності рішення, дії чи бездіяльності такого суб’єкта владних повноважень та вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд може розглянути справу, визначену цією статтею, в судовому засіданні з повідомленням сторін у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем відзиву суд прийде до висновку про неможливість ухвалення судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

За результатом розгляду справ, визначених цією статтею, суд ухвалює скорочене рішення, яке за формою і змістом повинно містити вступну і резолютивну частини, передбачені статтею 246 КАСУ.

За заявою позивача або суб’єкта владних повноважень, які мають намір оскаржити судове рішення (далі – заява про намір оскаржити судове рішення), суд протягом 10 днів з дня надходження такої заяви складає повне судове рішення. За подання заяви про намір оскаржити судове рішення сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви. Суд, встановивши, що заяву подано без додержання цих вимог, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Заяву про намір оскаржити судове рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому судове рішення не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про намір оскаржити судове рішення – якщо така заява подана протягом 10 днів з дня вручення йому скороченого судового рішення.

У справах, визначених цією статтею, апеляційна скарга може бути подана на повне судове рішення протягом 10 днів з дня його складення, крім випадку, передбаченого ч. 12 цієї статті. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Якщо у справах, визначених цією статтею, апеляційну скаргу подано на скорочене судове рішення, така скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, крім випадку, передбаченого ч. 12 цієї статті.

Відповідно у ч. 12 пропонується визначити виключення, що у таких справах апеляційна скарга може бути подана на скорочене судове рішення якщо суддя, який його ухвалив, після надходження до суду заяви про намір оскаржити судове рішення не склав повне судове рішення у зв’язку із його переведенням до іншого суду, звільненням, припиненням повноважень судді або тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя. Така апеляційна скарга може бути подана не пізніше 30 днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про настання відповідних обставин. Суд апеляційної інстанції може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням скаржника визнає причини його пропуску поважними.

Апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження протягом 15 днів з дня відкриття апеляційного провадження.

Докази, які не були подані суб’єктом владних повноважень до суду першої інстанції не приймаються судом апеляційної інстанції незалежно від причин їх неподання.

Рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених цією статтею, не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Положення цієї статті не застосовуються під час розгляду типових справ, які відповідають ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за наслідками розгляду зразкової справи відповідно до статей 290 та 291 КАСУ.

Особливості провадження у типовій справі

У статті 291 КАСУ, яка регулює особливості провадження у типовій справі, пропонується встановити, що суд розглядає типову справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Так, суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у зразковій справі і ця типова справа відповідає ознакам, викладеним в ухвалі Верховного Суду про відкриття провадження у відповідній зразковій справі. Провадження у такій типовій справі підлягає відновленню з дня набрання законної сили рішенням ВС у відповідній зразковій справі.

Суд, який розглядає типову справу, має право розглянути її у письмовому провадженні за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом ухвалено рішення у відповідній зразковій справі і ця типова справа відповідає ознакам, викладеним у такому рішенні. При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У ч. 5 ст. 291 КАСУ пропонується встановити, що за результатом розгляду типової справи, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд ухвалює скорочене рішення, яке за формою і змістом повинно містити вступну і резолютивну частини, передбачені статтею 246 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому додатково має бути зазначено ознаки типової справи, посилання на зразкове рішення Верховного Суду та його правові висновки, враховані судом при розгляді цієї типової справи.

На судове рішення у типовій справі може бути подана апеляційна скарга у порядку, визначеному КАСУ.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його ухвалення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення рішення суду. Учасник справи, якому судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому судового рішення.

Апеляційну скаргу на судове рішення, передбачене ч. 5 ст. 291 КАСУ, може бути подано виключно з таких підстав:

1) суд першої інстанції не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи у випадку, якщо ця справа відповідає ознакам, викладеним у такому рішенні;

2) справа, в якій судом першої інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи, викладеним у такому рішенні.

Така апеляційна скарга має бути розглянута протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками такого перегляду не підлягає оскарженню в касаційному порядку

Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи, крім випадку, передбаченого частиною восьмою цієї статті, може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:

1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи у випадку, якщо ця справа відповідає ознакам, викладеним у такому рішенні;

2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи, викладеним у такому рішенні.

Мета – зменшити навантаження на суди

Як вже було сказано, серед авторів законопроекту – деякі судді адмінсудів.

В поясненнях до законопроекту автори вказують, що в 2022 році спори про пенсійні та інші соціальні виплати склали 67,6% від загальної кількості всіх адміністративних справ. Отже, ці спори становлять величезну частку від загального навантаження на адміністративні суди і ця кількість постійно зростає.

Законодавство визначає спори щодо пенсійних та інших соціальних виплат справами незначної складності, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні. За наявності певних обставин, ці спори можуть розглядатися як типові адміністративні справи.

Статтею 263 КАСУ передбачено особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності, серед яких – спори щодо пенсійних та інших соціальних виплат. Такі справи розглядають в письмовому провадженні у строк не більше 30 днів, а заявами по суті у таких справах є позов та відзив. З огляду на існуючу тенденцію збільшення кількості зазначених справ в провадженні адміністративних судів, існує доцільність удосконалити особливості їх розгляду.

Положеннями проекту Закону запропоновано доповнити главу 10 розділу ІІ КАСУ новою статтею 263-1 – «Особливості розгляду справ незначної складності щодо пенсійних та інших соціальних виплат», яка буде стосуватися справ щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо пенсійних і соціальних виплат. Зазначена стаття зберігає існуючі особливості розгляду зазначеної категорії справ (в частині письмового провадження та заяв по суті справи). Водночас, пропонується встановити, що суд розглядає зазначені справи у строк не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

З метою належної мотивації відповідача – суб’єкта владних повноважень, – виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки, пропонується встановити, що суб’єкт владних повноважень одночасно з відзивом повинен подати суду всі наявні у нього докази, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності. Невиконання суб’єктом владних повноважень цього обов'язку незалежно від причин суд буде розцінювати як відсутність доказів правомірності рішення, дії чи бездіяльності такого суб’єкта владних повноважень та вирішуватиме справу на основі наявних доказів. Докази, що не були подані суб’єктом владних повноважень до суду першої інстанції, не будуть прийматися судом апеляційної інстанції незалежно від причин їх неподання.

За результатом розгляду справ, визначених цією статтею, суд ухвалюватиме скорочене рішення, яке за формою і змістом повинно містити вступну і резолютивну частини, передбачені статтею 246 КАСУ.

За заявою позивача або суб’єкта владних повноважень, які мають намір оскаржити це судове рішення, суд протягом десяти днів з дня надходження такої заяви складатиме повний текст судового рішення. Така заява може бути подана протягом 10 днів з дня ухвалення скороченого судового рішення, а за її подання сплачується судовий збір у розмірі 100% відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Водночас, за подання позовної заяви у такій категорії справ судовий збір пропонується зменшити вдвічі (з 0,4 до 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – для немайнових вимог; з 1 до 0,5 відсотка ціни позову – для майнових вимог), щоб не спричинити додаткове фінансове навантаження на позивача.

Суб’єкт владних повноважень у такий спосіб буде позбавлений можливості зловживати своїми процесуальними правами шляхом направлення апеляційних скарг без оплати судового збору, що є розповсюдженим явищем на практиці. Апеляційна скарга на судове рішення у справах, визначених цією статтею, може бути подана протягом десяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення суду апеляційної інстанції не підлягатиме оскарженню в касаційному порядку.

У виключних випадках буде допускатися подання апеляційної скарги на скорочене судове рішення. Законопроектом пропонується уточнити термін «типові адміністративні справи», акцентувавши увагу на тому, що для віднесення тієї чи іншої справи до типових повинна існувати сукупність типових ознак, а також внести зміни до особливостей провадження у типовій справі, уточнивши, що:

1) суд, який розглядає типову справу, має право розглянути її у письмовому провадженні за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом ухвалено рішення у відповідній зразковій справі і ця типова справа відповідає ознакам, викладеним у такому рішенні;

2) за результатом розгляду типової справи, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд ухвалює скорочене рішення, яке за формою і змістом повинно містити вступну і резолютивну частини, передбачені статтею 246 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому додатково має бути зазначено ознаки типової справи, посилання на зразкове рішення Верховного Суду та його правові висновки, враховані судом при розгляді цієї типової справи;

3) апеляційна скарга на таке скорочене судове рішення може бути подана з виключного кола підстав – неврахування або неправильне врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Борис Гулько
    Борис Гулько
    голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
  • Ольга Бойко
    Ольга Бойко
    суддя Сихівського районного суду м. Львова
  • Ростислав Лунь
    Ростислав Лунь
    суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
  • Олена Рябчун
    Олена Рябчун
    суддя Луганського апеляційного суду
  • Сергій Хилевич
    Сергій Хилевич
    суддя Рівненського апеляційного суду