Повна картина про придатних до військової служби громадян буде зберігатися на серверах партнерів України з НАТО

11:54, 15 квітня 2024
На серверах партнерів України з НАТО буде зберігатися та постійно оновлюватися інформація про точну кількість придатних до військової служби громадян.
Повна картина про придатних до військової служби громадян буде зберігатися на серверах партнерів України з НАТО
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Будь-які юридично значущі дії військовозобов’язаного громадянина відтепер відображатимуться у Реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». Зокрема, зміна офіційного місця роботи, отримання диплому про освіту, водійського посвідчення, зміна місця проживання, проходження ВЛК, отримання дозволу на носіння зброї тощо. Ці дані будуть зберігатися та постійно оновлюватися в Реєстрі, а сам Реєстр зможуть розташувати на серверах іноземних партнерів з країн НАТО задля його убезпечення від можливих атак.

Так, як раніше писала «Судово-юридична газета», 4 квітня набув чинності Закон 3549-ІХ про цифровізацію військового обліку та запровадження Електронного кабінету військовозобов’язаного (законопроект 10062). Метою Реєстру «Оберіг» відтепер є також й ідентифікація військовозобов’язаних громадян та оформлення документів військового обліку.

Як раніше повідомив заступник міністра оборони Іван Гаврилюк, зроблено 23 мільйони запитів на оновлення даних громадян. Вже оцифровано дані щодо чоловіків призовного віку, які можуть бути включені до мобілізації, в усіх 24 регіонах України та Києві.

Згода осіб на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

Як наповнюється Реєстр

Отже, нова редакція статті 13 закону про Реєстр визначає, що для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, Державна податкова служба та Державна міграційна служба подають шляхом електронної взаємодії Міністерству оборони відомості стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років.

Якщо раніше закон передбачав, що передача даних до Реєстру здійснюється лише ЦВК та лише одноразово, то тепер ці відомості зможуть оновлювати постійно. При цьому дані стосовно громадян, які не є військовозобов’язаними, призовниками чи резервістами мають згодом знищуватися.

Дані про громадян у Реєстрі будуть постійно актуалізуватися шляхом автоматичного обміну з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних різноманітних державних органів: Податкової, Міносвіти, МВС, Мінюст, Пенсійний фонд тощо.

Тобто, якщо стосовно громадянина змінюються якісь дані – він отримує освіту, посвідчення водія, змінює роботу, виїжджає за кордон – це все буде відображатися у Реєстрі.

Загалом, як раніше писала «Судово-юридична газета», до нього потраплять персональні дані про дату і місце народження, номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, відомості про батьків  – за згодою військовозобов’язаного; реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відомості про громадянство, відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, місце роботи, посада, стаж роботи); реєстраційний номер облікової картки платника податків; відцифрований образ обличчя особи; відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України, відомості про освіту та спеціальність, відомості про досвід роботи за спеціальністю,  про результати медичних оглядів, відомості про володіння іноземними мовами, про дозвіл на зберігання та носіння зброї, про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки, реквізити посвідчення водія та багато чого іншого.

Крім того, Реєстр здійснює отримання даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним демографічним реєстром для верифікації інформації про фізичну особу, внесення до Реєстру унікального номеру запису в Демографічному реєстрі (УНЗР – це цифровий, незмінний ідентифікатор людини, який є незмінним протягом усього життя громадянина, і присвоюється при оформленні одного із біометричних документів, чи то ID-картка, чи то паспорт громадянина України для виїзду за кордон).

Де будуть зберігатися персональні дані

Дані Реєстру «Оберіг», тобто, і персональні дані потенційних військовозобов’язаних громадян будуть зберігатися у «хмарному» сховищі на серверах за кордоном.

Зокрема, новий закон буквально скасував заборону обробки інформації, що становить державну таємницю, за допомогою хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що розміщені за кордоном під час дії воєнного стану.

«Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території держав-членів НАТО на підставі спільного рішення Міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з невідкладним повідомленням комітету Верховної Ради» - йдеться в новому законі.

Як зазначила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку та цифровізації Катерина Черногоренко, закон 3549-ІХ дозволяє розміщувати ІТ-системи у хмарах країн-членів НАТО, що покращить обмін даними з партнерами. 

Так, Катерина Черногоренко у інтерв'ю АрміяInform, коментуючи закон про цифровізацію військового обліку і модернізацію Реєстру, пояснила, що зберігання даних за кордоном не несе у собі жодних ризиків для громадян.

«Далі — особлива наша мрія: всі військові системи зможуть розгортатись у «хмарі» за кордоном. Це дає можливість захищати разом з партнерами простір, де є ці системи, уникнути кінетичного знищення тощо. Ми можемо робити це на локації наших партнерів, держав НАТО. І це важлива для нас перемога, тому що ми тепер в одній швидкості зі всім цивілізованим світом. Низка країн вже вийшла із законодавством щодо легалізації ворк-клаудів — таких «хмар» для мілітарних систем» - зауважила вона.

Також вона розповіла, що новий додаток «Армія+» буде створюватися у тому числі, за рахунок коштів донорів. Додаток «Армія+» буде працювати згодом для всіх складових Сил безпеки і оборони. Для забезпечення цифровізації армії буде працювати окреме державне підприємство «Цифрова армія».

Нагадаємо, раніше народний депутат від «Голосу» Олександра Устінова зазначила, що дані Реєстру будуть зберігатися у «хмарному» сховищі на серверах за кордоном. На це іноземні партнери виділять 100 млн доларів США. В свою чергу, як вказало Міноборони, новий закон дозволить розміщувати дані у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.

«Ми не знаємо, скільки у нас людей можуть бути призвані, скільки у нас знаходиться за кордоном, скільки реально зараз непридатні. І цей законопроект якраз передбачає, що буде створено такий електронний Реєстр» - зауважила Устінова.

В свою чергу, член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Федієнко зазначив, що ухвалення законопроекту 10449 про мобілізацію дає чіткий меседж іноземним партнерам, що Україна посилює мобілізаційні процеси.

«Партнери України постійно спостерігають за тим, наскільки активно ми відбиваємо російську агресію. Ухвалення законопроекту про мобілізацію дає чіткий меседж нашим союзникам, що ми посилюємо мобілізаційні процеси. Це не піар, а чітке розуміння, що ми або втрачаємо країну, або захищаємо її, задіюючи всі необхідні ресурси» - вказав він.

В той же час, група народних депутатів, серед яких член Комітету ВР з нацбезпеки Олександр Федієнко, голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас та інші зареєстрували законопроект 11143, яким пропонуються зміни до закону про цифровізацію військового обліку, що встановлює збір широкого спектру персональних даних військовозобов’язаних та їх зберігання у «хмарі» за кордоном.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Чи дійсно 2 млн осіб ризикують опинитися в розшуку внаслідок нового закону про мобілізацію – прямий ефір
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Антоніна Славицька
    Антоніна Славицька
    народний депутат України, кандидат юридичних наук
  • Віталій Зуєв
    Віталій Зуєв
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді
  • Наталія Палюх
    Наталія Палюх
    суддя Залізничного районного суду м. Львова
  • Світлана Таран
    Світлана Таран
    суддя Південно-західного апеляційного господарського суду