Закон про мобілізацію допускає подвійне тлумачення у питанні бронювання держслужбовців – крапку доведеться ставити Кабміну

21:00, 13 квітня 2024
Формулювання, закладені у нову редакцію статті 25 закону про мобілізацію стосовно бронювання державних службовців, можуть тлумачитися неоднозначно.
Закон про мобілізацію допускає подвійне тлумачення у питанні бронювання держслужбовців – крапку доведеться ставити Кабміну
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Стаття 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у редакції ухваленого 11 квітня Закону про посилення мобілізації 10449 допускає подвійне тлумачення як стосовно того, яких державних службовців слід забронювати, так і того, хто буде заброньований з працівників патронатної служби.

Так, п. 1 ч. 1 статті 25 визначає, на перший погляд, зрозумілі зміни: «бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

  • державної служби категорії А, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів — усі військовозобов’язані;
  • державної служби категорії Б, В, в органах місцевого самоврядування — не більше 50 відсотків кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах».

Тобто, у державних органах мають визначити половину чиновників категорії Б і В, яких збираються бронювати. Формулювання п. 1 ч. 1 змістовно розуміється як таке, що визначає, кого необхідно забронювати.

Надалі, у п. 2 ч. 1 ст. 25 вже йдеться про те, що бронюванню підлягають «військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах державної влади та інших державних органах,… за виключенням військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини».

Тобто, якщо брати у сукупності до уваги як п. 1, так і п. 2 нової ч. 1 ст. 25, то буквально її можна прочитати так, що окрім 50% заброньованих державних службовців категорії Б і В, бронюванню за п. 2 на додаток підлягають й інші державні службовці, яких ще не забронювали за п. 1.

П. 2 звучить так: «Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (за виключенням військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цієї частини), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України».

При цьому у контексті патронатної служби (куди відносяться і помічники суддів) виникає питання, що вважати державними органами, юрисдикція яких поширюється на всю територію України. Наприклад, чи слід вважати такими органами певні суди першої та апеляційної інстанції, які розглядають справи за позовами органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України?

Вочевидь, крапку в цьому питанні має поставити Кабмін.

Так, новий закон визначає, що порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.

Нагадаємо, що редакція ст. 25 до змін передбачає, що бронюванню підлягають «військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів».

Крім того, з ч. 3 ст. 25 після вступу в силу нового закону про мобілізацію зникне норма про те, що під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабміном порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», у Кабміну буде місяць з дня публікації закону про посилення мобілізації 10449 для того, аби визначитися з новим порядком бронювання. Відповідні норми передбачають перехідні положення ухваленого в цілому 11 квітня закону про мобілізацію.

Також Комітет вирішив окремо потурбуватися про державних службовців, які займаються аналітикою законопроектів, проектів інших нормативно-правових актів, а також чинного законодавства. Так, у статті 23, яка регулює питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначили, на відміну від чинної редакції, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Віта Бондарчук
    Віта Бондарчук
    суддя Господарського суду міста Києва
  • Сергій Головатий
    Сергій Головатий
    виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України
  • Олена Заічко
    Олена Заічко
    суддя Харківського окружного адміністративного суду
  • Віктор Пророк
    Віктор Пророк
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді