Вища рада правосуддя не може перебирати на себе повноваження зі встановлення підстав обмеження доступу до Реєстру судових рішень замість законодавця – ВП ВС

07:50, 15 березня 2024
Вища рада правосуддя не може перебирати на себе повноваження щодо встановлення окремих підстав, які законодавчо не передбачені, для обмеження доступу до Реєстру судових рішень навіть тоді, коли метою встановлення такої підстави є унеможливлення отримання сторонніми особами інформації про досудове розслідування.
Вища рада правосуддя не може перебирати на себе повноваження зі встановлення підстав обмеження доступу до Реєстру судових рішень замість законодавця – ВП ВС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Дотримання принципу законності у питанні обмеження доступу до публічної інформації означає, що такі обмеження не тільки мають бути встановлені (визначені) законом, але й забороняють суб`єктам відносин у сфері доступу до судових рішень, одним з яких є й Вища рада правосуддя, виконувати і вдаватися прямо чи опосередковано (завуальовано) до запровадження нових обмежень

Вища рада правосуддя у межах повноважень для органу державної влади, на який покладений обов`язок затверджувати Порядок ведення Реєстру, має вказати закон, на підставі якого буде здійснюватися обмеження доступу до Реєстру, а не встановлювати, не прописувати і не затверджувати в нормативно-правому акті Ради правила лімітування загального доступу до Реєстру, на які вона не мала і не може мати повноважень, оскільки такі обмеження встановлюються виключно законом. На цьому наголосила у своїй постанові від 15 лютого 2024 року по справі №990/164/23 Велика Палата Верховного Суду.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Вища рада правосуддя 22 лютого 2024 року скасувала своє попереднє рішення про внесення змін до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Нагадаємо, що 20 липня 2023 року Вища рада правосуддя без обговорення, ухвалила рішення, яким дозволила закривати публічний доступ до судових рішень у Реєстрі на підставі постанов слідчих та прокурорів. Підставою для такого рішення стало звернення Національного антикорупційного бюро України.

23 листопада 2023 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (Олександр Стародуб – головуючий, Ян БерназюкАндрій РибачукСемен СтеценкоЛариса Таційвизнала протиправним та не чинним рішення ВРП щодо змін до Порядку ведення Реєстру, а 15 лютого 2024 року Велика Палата Верховного Суду (доповідач – суддя Михайло Гриців) залишила рішення колегії КАС ВС без змін.

У своїй постанові Велика Палата Верховного Суду заклала і деякі висновки для Вищої ради правосуддя на майбутнє, з огляду на те, що ВРП доведеться і в подальшому ухвалювати рішення стосовно діяльності Реєстру та електронного суду.

Що нагадала ВП ВС Вищій раді правосуддя

Як зазначила Велика Палата, на ВРП покладається обов`язок з використанням правових та технологічних критеріїв оптимізувати процедуру ведення Реєстру та функціонування ЄСІТС і таким чином бути запорукою дії конституційного принципу – гласності судового процесу, формою дотримання якого буде створення умов для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції.

Для врегулювання суспільних відносин щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Реєстру законодавець 22 грудня 2005 року ухвалив Закон «Про доступ до судових рішень» №3262-IV. «Ще раз треба нагадати, що цей Закон визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. Відповідно до його статті другої кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом», - підкреслила ВП ВС.

Стаття 4 Закону №3262-IV визначає доступ до Реєстру, згідно з яким судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

«За цим Законом втручання в право кожного отримати публічну інформацію, зафіксовану в судових рішеннях, має відповідати конституційному принципу законності, воно має переслідувати мету, задля досягнення якої застосовується таке обмеження, а сама мета повинна переважати законний інтерес особи, яка бажає доступитися до судових рішень.

Дотримання принципу законності у питанні обмеження доступу до публічної інформації означає, що такі обмеження не тільки мають бути встановлені (визначені) законом, але й забороняють суб`єктам відносин у сфері доступу до судових рішень, одним з яких є й ВРП, виконувати і вдаватися прямо чи опосередковано (завуальовано) до запровадження нових обмежень», - підкреслила ВП ВС.

Отож, зазначила ВП ВС, узагальнюючи фактичні передумови (чинники), які призвели і становлять основу для вирішення справи, якщо зважити на юридичне підґрунтя, яке було використане для винесення оскаржуваного рішення, а також після уяснення конституційних та згаданих вище законодавчих правил, які дозволяють раціонально, зрозуміло та контрольовано визначитися в правомірності дій Ради в частині внесення змін до Порядку у вигляді обмеження відтермінування забезпечення загального доступу до Реєстру «… також на підставі мотивованої постанови слідчого, прокурора», яке «… здійснюється на строк, зазначений у постанові, який не може перевищувати строку досудового розслідування», можна констатувати, що ВРП в аспекті окреслених спірних правовідносин не мала законних повноважень для того, щоб самостійно встановлювати підстави для обмеження (відтермінування) забезпечення загального доступу до електронних ресурсів Реєстру на підставі мотивованої постанови слідчого та прокурора.

У межах повноважень для органу державної влади, на який покладений обов`язок затверджувати Порядок ведення Реєстру, ВРП має вказати закон, на підставі якого буде здійснюватися обмеження доступу до Реєстру, а не встановлювати, не прописувати і не затверджувати в нормативно-правому акті Ради правила лімітування загального доступу до Реєстру, на які вона не мала і не може мати повноважень, оскільки такі обмеження встановлюються виключно законом.

Відтак Велика Палата має погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що вільний, відкритий доступ до судових рішень як складову конституційної засади гласності судового процесу може бути обмежено виключно законом.

Щодо покликання в апеляційних скаргах на положення КПК України як на закон, який містить підстави для обмеження доступу до судових рішень, то Велика Палата вказала, що не бачить причин для відступу від висновків суду першої інстанції про безпідставність таких тверджень апелянта, позаяк КПК визначає порядок здійснення кримінального провадження, не регулює правовідносин у сфері доступу до судових рішень і норм, які передбачають підстави для обмеження доступу до судових рішень, не містить.

Те, що КПК України є також законом, в якому, зокрема, є правила про те, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим, ще не означає, що вони є тими правилами закону, які дозволяють застосовувати (чи принаймні правомірно сприймати) кримінальний процесуальний закон як законодавчу основу, на підставі якої окремі учасники кримінальних правовідносин, зокрема зі сторони обвинувачення, в рамках конкретного кримінального провадження можуть постановляти процесуальні рішення, що висловлюватимуть обмеження до загального доступу до Реєстру.

Вказані процесуальні рішення не можуть містити таких обмежень, бо обмеження права вільного користування Реєстром з підстав, прямо не передбачених законом, не допускається. Але обмеження (відтермінування) може бути слідчим чи прокурором ініційоване і в кінцевому підсумку застосоване, якщо таке обмеження «санкціонує» суд, якщо до нього вдасться суд у межах кримінального провадження і за умови, коли, по-перше, існуватимуть встановлені КПК України підстави для постановлення судового рішення, котрі водночас диктуватимуть необхідність застосування обмеження доступу до такого рішення, і, про-друге, у разі проведення тих слідчих (прокурорських) дій чи винесення процесуальних рішень, які встановлені КПК України, і за його приписами дозволяється застосування заходів відтермінування їхнього оприлюднення в інтересах кримінального провадження.

«Підсумовуючи наведене, Велика Палата вважає за необхідне ще раз зазначити, що конституційний орган, серед повноважень якого є, зокрема, затвердження Порядку, під час ухвалення рішень про затвердження цього Порядку або внесення до нього змін не може перебирати на себе повноваження щодо встановлення окремих підстав, які законодавчо не передбачені, для обмеження доступу до Реєстру навіть тоді, коли метою встановлення такої підстави є унеможливлення отримання сторонніми особами інформації про досудове розслідування через повний доступ до Реєстру.

Обмеження права вільного користування Реєстром з підстав, прямо не передбачених Законом №3262-IV, допускається тільки на підставі рішення суду», - підкреслила Велика Палата Верховного Суду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Руслан Гринчук
    Руслан Гринчук
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Надія Губенко
    Надія Губенко
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді