«Свобода слова – для «ліваків», або хто і чому лобіює заборону Telegram в Україні

14:07, 29 лютого 2024
Спойлер: ви будете здивовані.
«Свобода слова – для «ліваків», або хто і чому лобіює заборону Telegram в Україні
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Цей день настав. В Україні готують законопроект про регулювання Telegram-каналів. Відповідний анонс зробив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, народний депутат від фракції «Голос» та колишній голова правління Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин. «Насправді тими чи іншими регуляторними актами ми можемо зобов’язати Телеграм-канали або реєструватися, або дати механізми нашим спецслужбам впливати. Зрештою, ми маємо досвід заборони мереж, які напряму пов’язані з рф», - зазначив він в інтерв`ю NV

Ідею регулювання активно підтримали представники громадських організацій, які за підтримки донорів займаються питаннями діяльності ЗМІ.

Зокрема, співорганізаторами круглого столу Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, на якому власне, був окреслений напрям стосовно заборони «Телеграм», окрім Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «RАДА: наступне покоління», стала ГО «Інтерньюз-Україна», серед партнерів якої — Представництво Європейського Союзу в Україні, USAID, Міжнародний фонд «Відродження».

Голова правління громадської організації «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт зазначив, що Telegram «це ворожа платформа, і держава ніяк не протидіє, а навпаки, заохочує використання «Телеграму».

«Щоб нас потім не цькували за, так би мовити, «перешкоджання свободі слова», ну, оце все – що люблять казати «ліваки», нам треба звернутися до європейських практик, де знають, як «заохотити» технологічні платформи до співпраці», - підкреслив він. За його словами, програма USAID «RАДА: наступне покоління» наразі складає плани для поїздок на наступний рік, і варто відвідати також Єврокомісію. Нагадаємо, що позиція партнерів, у тому числі, Єврокомісії з регулювання соціальних мереж, наразі має визначальне значення для України.

Проблема полягає у тому, що «Телеграм» не бажає блокувати певні телеграм-канали. І змусити платформу це робити не виходить.

У цьому контексті слід зауважити, що напередодні згаданого круглого столу у парламентському Комітеті колишня колега Квурта по Руху «Чесно» Ірина Федорів опублікувала матеріал, в якому із використанням коментаря Костянтина Квурта вже фактично назвала перший список телеграм-каналів, які треба заборонити. На подив, частина з цих каналів – не анонімні, хоча Ярослав Юрчишин наголошує на проблемі анонімності.

Незважаючи на гучну назву - «кремлівська Telegram-мережа» - із цього матеріалу випливає, що громадські організації, фінансовані донорами, фактично називають «кремлівськими» й ті телеграм-канали, у тому числі, засобів масової інформації, які виступають з критикою ефекту від роботи самих громадських організацій та окремих суддів, а не ті канали, які працюють з рф чи фінансуються звідти.

«Кремлівські телеграм-канали» - це канали, які критикують активістів, членів Вищої ради правосуддя та «доброчесних суддів»

«Мережа із майже 30 Telegram-каналів дискредитує судову реформу, доброчесних суддів та лідерів громадських організацій, які стежать за реформуванням судової гілки влади.

Ця мережа дискредитує доброчесних суддів, членів Вищої Ради правосуддя та лідерів провідних громадських організацій, зокрема очільника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна  та голову правління Фундації DEJURE Михайла Жернакова», - зазначено у матеріалі Ірини Федорів «кремлівська Telegram-мережа» та до якого долучено коментар Квурта в контексті необхідності заборони «Телеграму».

І тут у пересічного читача мало б виникнути питання – чому «кремлівськими» називають не телеграм-канали, які фінансуються з рф, а які «критикують активістів і «доброчесних» суддів», а також Вищу раду правосуддя?

Справа у тому, що вказані Віталій Шабунін та Михайло Жернаков (колишній суддя Вінницького ОАС) є представниками організацій, які фінансуються за кошти донорів із США та ЄС.

Їх завданням є супроводження судової реформи. За їх супроводу відбирали суддів нового Верховного Суду в 2016-2017 роках та «очищали» Вищу раду правосуддя. Результатом роботи мало стати відновлення довіри громадян та інвесторів до судів. Втім, з довірою, як відомо, справи йдуть не так добре.

Кожний, хто колись працював з грантами, розуміє, що за наданням коштів має слідувати звіт, куди, власне, ці кошти були витрачені. Із цими звітами – хоча й значно «причесаними», можна ознайомитися на сайтах самих організацій.

Важливими критеріями оцінки є охоплення аудиторії у соціальних мережах, яка схвально відгукується про роботу громадської організації у певній сфері, на розвиток якої донори виділили кошти.

Втім, тут виникає проблема. Адже наразі в Україні Facebook, де ведуть свою основну активність вказані організації, з об’єктивних причин сильно втратив позиції. Перше місце за популярністю в Україні займають саме Telegram, а також Tik Tok.  І тут у даних громадських організацій справи йдуть досить кепсько, через що втрачається необхідний вплив на аудиторію, на яку, власне, і спрямоване лобіювання певних ідей.

Втрата впливу на аудиторію може поставити перед донорами питання – а чи дійсно кошти платників податків із США чи ЄС витрачаються ефективно?

Стосовно конкретної аргументації, наведеної у матеріалі стосовно «кремлівських» каналів, то «кремлівськими» є, наприклад, дії адвоката, який веде свій телеграм-канал і який спрямував запит до Верховного Суду стосовно результатів роботи таких, як вказує Ірина Федорів, «доброчесних суддів Верховного Суду», як Віктор Пророк та Дмитро Гудима

Дійсно, окремі телеграм-канали піднімають питання стосовно того, чому на початку повномасштабного вторгнення деякі судді намагалися виїхати за кордон, чому вони не бажають відраховувати кошти на ЗСУ зі своєї чималої суддівської винагороди, або ж чому пропускають судові засідання, прикриваючись участю у теробороні, але фактично порушуючи право на доступ громадян до правосуддя.

Дійсно, телеграм-канали, у тому числі, не анонімні, піднімають питання, чому Михайло Жернаков, який займався судовою реформою і не мав стосунку до Міноборони чи ЗСУ, після публікацій стосовно накладення на нього судом штрафу за ухилення від військового обов’язку, дивним чином опинився при посаді в Офісі реформ Міноборони.

Дійсно, канали задаються питанням, чому в умовах повномасштабної війни членам Вищої ради правосуддя продовжують підвищувати зарплату або ж чому керівництво ВРП виступало проти звільнення голови ДСА, який опинився під слідством.

Втім, виникає питання, чи були б ці тези названі «кремлівськими», якщо б вони звучали від самих представників згаданих громадських організацій, а не від окремих телеграм-каналів?

Отже, питання не у «Телеграмі» і не у тому, як його планують врегулювати в країнах ЄС, а у тому, що тези, які поширюють окремі телеграм-канали, відбирають у представників окремих громадських організацій їх аудиторію і розкривають справжні результати роботи над донорськими проектами.

Як зазначила директорка громадської організації «Інститут масової інформації» Оксана Романюк на користь тези про заборону «Телеграму» (вочевидь, в контексті Михайла Жернакова): «Сьогодні ти покритикуєш телеграм-канал, а завтра телеграм-канал напише, що ти ухилянт чи щось таке».

Оперуючи тезою «кремлівський», громадські організації намагаються «помножити на нуль» думку своїх опонентів, заборонити розповсюдження альтернативної точки зору і уникнути питань від донорів стосовно втрати впливу на аудиторію.

«За популярністю другий після Телеграму — не Facebook, не YouTube, не WhatsApp, не Signal, а Тik-Tok. А ми розуміємо, що це не менший виклик, особливо з використанням штучного інтелекту. Тik-Tok може бути ще більш токсичним, ніж навіть Телеграм», - зазначив в інтерв’ю Ярослав Юрчишин.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон про мобілізацію: наслідки для військовозобов’язаних, що буде з відстрочкою
Telegram канал Sud.ua
Закон про мобілізацію: наслідки для військовозобов’язаних, що буде з відстрочкою
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Андрій Грушицький
    Андрій Грушицький
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Алла Корніюк
    Алла Корніюк
    суддя Хмельницького апеляційного суду