Вища рада правосуддя: Громадська рада доброчесності не може надавати висновок щодо обґрунтованості рішень або дій судді

08:00, 6 грудня 2023
Громадська рада доброчесності лише сприяє роботі ВККС, але не може виносити остаточне рішення щодо доброчесності окремого судді, і не може аналізувати обґрунтованість чи законність судових рішень, - Вища рада правосуддя.
Вища рада правосуддя: Громадська рада доброчесності не може надавати висновок щодо обґрунтованості рішень або дій судді
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Вища рада правосуддя вітає норму законопроекту 10140-д стосовно суддівської кар’єри про те, що предметом аналізу Громадської ради доброчесності не може бути обґрунтованість чи законність судових рішень та оцінка дій судді. Про це йдеться у Консультативному висновку ВРП на відповідний законопроект, який наразі вже ухвалено в першому читанні.

Нагадаємо, що законопроектом пропонується уточнити правовий статус Громадської ради доброчесності (ГРД), виключивши статтю 87, яка нині регулює її діяльність, та виклавши положення про ГРД в окремій главі 5 розділу «Кваліфікаційний рівень судді».

Фактично позиція ВРП у цьому питанні йде у розріз тій, яку озвучили у своєму листі до голови Комітету Дениса Маслова Посольства США та ЄС. Так, Посольства пропонують не чіпати відповідну статтю про ГРД взагалі і відносять цю «рекомендацію» до «критично важливих». Втім, Вища рада правосуддя надала свій висновок до того, як лист представників міжнародних партнерів з’явився у публічному просторі. Тож, чи буде ВРП наполягати на своїх зауваженнях і надалі – поки невідомо. 

«ВРП вітає законодавчу ініціативу, передбачену статтею 105-1- Закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції законопроекту № 10140-д, якою визначено, що під час ухвалення висновку предметом аналізу Громадської ради доброчесності не може бути обґрунтованість чи законність судових рішень, оцінка дій судді та/або інших рішень, що були ухвалені суддею під час професійного здійснення правосуддя», зазначила Вища рада правосуддя у висновку.

У ВРП додають, що саме ВККС є основною інституцією, що здійснює перевірку інформації та надання остаточних висновків під час оцінювання суддів та кандидатів на посаду судді. Оскільки ГРД бере участь у процесі індивідуального оцінювання суддів та кандидатів, її робота має ставити за мету вдосконалення суддівського корпусу, забезпечуючи його якомога вищу професійність. Оцінюванням не слід зловживати, наприклад, вчиняючи політичний тиск на суддів або піддаючи сумніву певні судові рішення, зазначила ВРП.

«З огляду на це та свої повноваження Громадська рада доброчесності може надавати висновок лише щодо професійної етики та доброчесності судді, а не обґрунтованості його / її рішень або дій», - підкреслила Вища рада правосуддя.

Також Вища рада правосуддя підкреслила, що відповідно до статті 105-4 Закону «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції законопроекту 10140-д) членами ГРД можуть бути адвокати, інші правники, науковці, журналісти, вчителі, психологи, викладачі. 

«З огляду на те, що склад Громадської ради доброчесності формується не тільки із представників правничих професій, оцінка судових рішень за таких умов видається недоречним кроком», зазначили у ВРП. 

Заслуговують на підтримку, на думку Ради правосуддя, і норми законопроекту про те, що висновок ГРД про невідповідність судді (кандидата) критеріям професійної етики, доброчесності не підлягає оприлюдненню до моменту прийняття ВККС остаточного рішення.

«Громадська рада доброчесності лише сприяє роботі ВККС в питаннях кваліфікаційного оцінювання суддів, але не може виносити остаточне рішення щодо доброчесності або професійної етики окремого судді.

Таким чином, висновок ГРД не є остаточним до прийняття ВККС рішення в межах будь-якої кар’єрної процедури судді.

«Отже, публікація висновків Громадської ради доброчесності до прийняття уповноваженим державним органом – ВККС – остаточного рішення в межах процедури очевидно не є виваженим кроком та не сприятиме зміцненню довіри та авторитету правосуддя», - вказала ВРП. 

З аналогічних міркувань Вища рада правосуддя підтримує норму законопроекту №10140-д, якою передбачено, що член Громадської ради доброчесності зобов’язаний утримуватися від будь-яких оціночних публічних висловлювань стосовно судді, питання щодо якого розглядає Громадська рада доброчесності, у тому числі поза межами здійснення своїх повноважень як члена ГРД.

«Висловлювання як членів ВККС, так і членів Громадської ради доброчесності можуть вплинути на публічний імідж системи правосуддя, оскільки суспільство загалом може сприймати їх не як суб’єктивні, а як об’єктивні оцінки та приписувати інституції в цілому.

З огляду на зазначене Вища рада правосуддя вважає зазначені обмеження виправданими та такими, що сприятимуть підвищенню довіри та авторитету судової влади», - підкреслили у ВРП. 

Крім того, на думку ВРП, ГРД варто прибрати з суб’єктів, що погоджують показники для оцінки доброчесності судді.

«Громадська рада доброчесності як допоміжний орган Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може надати їй свої пропозиції із цього питання», - зауважили у ВРП.

Такий механізм, на думку Вищої ради правосуддя, сприятиме більш оперативному затвердженню ВРП Єдиних показників, що, у свою чергу, не сповільнить кар’єрні процедури суддів, які не проводилися майже 4 роки. 

Стосовно права ГРД збирати інформацію про суддів, кандидатів та їх родини, то у ВРП нагадали, що статтями 32, 34 Конституції передбачено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Отже, Вища рада правосуддя звертає увагу Парламенту, що пропоновані законопроектом норми не повною мірою відповідають Конституції. 

Розширенню підстав для дисциплінарної відповідальності судді – категоричне «ні»

Суттєвому доопрацюванню, на думку ВРП, підлягає розширення законопроектом № 10140-д підстав дисциплінарної відповідальності судді.

«Вища рада правосуддя не підтримує такі законодавчі зміни, оскільки вважає, що професійна компетентність судді встановлюється ВККС в межах кваліфікаційного оцінювання та конкурсних процедур, що має неминучі юридичні наслідки для судді або кандидата на посаду судді, тому притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав непроходження початкової підготовки видається недостатньо виваженим заходом», - зазначили у ВРП. 

Крім того, Вища рада правосуддя не підтримує новелу законопроекту, якою фактично розширено перелік проступків, за вчинення яких застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов’язковим направленням судді до Національної школи суддів для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

«Оскільки положення статті 22 Конституції забороняють законодавцю погіршувати становище людини у суспільстві та закріплюють принцип недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не можуть бути звужені не тільки конституційні, а й усі права та свободи, передбачені законами України», зауважили у ВРП. 

«У процесі захисту прав і свобод людини і громадянина необхідно закладати доктринальні ідеї та позиції, які мають реалізовуватися та не порушуватися у діяльності публічної влади, задля запобігання ухваленню неконституційних та свавільних законів», - додали в органі суддівського врядування.

Тож, на думку Вищої ради правосуддя, така законодавча ініціатива може істотно вплинути на зміст та обсяг прав судді та підлягає додатковому обговоренню. 

Крім того, ВРП пропонує не передбачати участі представника Громадської ради доброчесності під час встановлення ВККС факту відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді у зв’язку з відсутністю практичної необхідності.

Нагадаємо, як стало відомо «Судово-юридичній газеті», посольство США в Україні та посольство Європейського Союзу в Україні днями надіслали у Комітет Верховної Ради з питань правової політики свої пропозиції до законопроекту № 10140-д від 17 листопада 2023 року, який наразі готується до розгляду у другому читанні.  

Зокрема посольства США та ЄС пропонують провести повторне кваліфоцінювання суддів та анулювати результати конкурсів на посади суддів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Переогляд осіб з інвалідністю у законопроекті про мобілізацію: які ризики
Переогляд осіб з інвалідністю у законопроекті про мобілізацію: які ризики
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олексій Плахов
    Олексій Плахов
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Оксана Чус
    Оксана Чус
    суддя Центрального апеляційного господарського суду
  • Олег Білоус
    Олег Білоус
    суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді
  • Анатолій Радчук
    Анатолій Радчук
    голова Одеського окружного адміністративного суду