Невиконання суб`єктом господарювання вимог НКРЕКП у визначений строк є підставою для притягнення до відповідальності: Верховний Суд

Верховний Суд переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Товариства до НКРЕКП про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору у цій справі полягала у тому, що НКРЕКП ухвалило постанову про притягнення Товариства до відповідальності за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та неусунення виявлених порушень, з якою не погодився позивач, вважаючи, що НКРЕКП фактично визначила новий строк усунення виявлених порушень, а тому до його закінчення застосування штрафної санкції до Товариства є протиправним.

Суди попередніх інстанцій погодилися з доводами позивача та задовольнили позов, виходячи, зокрема з того, що на дату складення спірної постанови НКРЕКП термін усунення порушення ще не сплив, у тому числі і в розумінні положень підпункту 5 пункту 3.2. глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року № 308 (далі - Ліцензійні умови № 308), щодо виконання рішень органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням. Суди також виходили з того, що постанова відповідача у частинні застосування до Товариства штрафної санкції за невиконання пункту 2 попередньої постанови НКРЕКП є необґрунтованою та протиправною.

Разом з тим, Верховний Суд вказав на помилковість таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій, у зв’язку з чим касаційну скаргу НКРЕКП задовольнив частково, рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу повернув на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд виходив з положень статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 31 Закону України «Про теплопостачання» та підпункту 5 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов № 308, зі змісту яких встановлено, що рішення НКРЕКП є обов`язковими для виконання усіма суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг; рішення НКРЕКП, які не є регуляторними актами, за загальним правилом, набирають чинності з дати їх прийняття, крім випадків, якщо більш пізній строк не встановлено у самому рішенні; невиконання рішення Регулятора у встановлений строк є підставою для проведення позапланової перевірки ліцензіата; у разі, якщо за результатом проведеної перевірки буде підтверджено невиконання або несвоєчасне виконання рішення НКРЕКП на ліцензіата накладається штрафна санкція у розмірі, встановленому законом.

Оскільки спірна постанова НКРЕКП набрала чинності з дати її прийняття, Суд дійшов висновку, що внесені цією постановою зміни до пункту 2 попередньої постанови також набрали законної сили з цієї ж дати. Виходячи з цього, НКРЕКП при винесенні спірної постанови притягнуло Товариство до відповідальності за невиконання вимог Регулятора та фактично, з метою правової визначеності, надала новий строк для усунення виявлених порушень, що не є рівноцінним продовженню раніше встановленого строку на усунення виявлених порушень.

Підставою для повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції стало те, що суди попередніх інстанцій обмежились висновком про неправомірність постанови НКРЕКП та ухвалили рішення про задоволення позову, виходячи лише з того, що строк виконання вимог, визначених у попередній постанові Регулятора, не сплив, однак, не дослідили питання про правомірність постанови по суті, зокрема не надали правової оцінки доводам позивача про фактичне виконання ним вимог вказаної постанови, а також не перевірили правильність розрахунку розміру штрафу.

У цій справі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого положення абзацу другого частини сьомої статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у сукупності з підпунктом 5 пункту 3.2. глави 3 Ліцензійних умов № 308 необхідно розуміти так, що у разі, якщо у рішенні НКРЕКП встановлено певний строк виконання вимог щодо усунення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, то невиконання таких вимог у визначений у постанові строк є підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, проте це не звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку виконати вимоги рішення НКРЕКП, для чого Регулятор може встановити новий строк для усунення відповідних порушень.

Постанова Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 640/10904/19 (адміністративне провадження № К/990/5475/23).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.