Господарський суд зможе стягнути з боржника штраф до 107 тисяч грн під час здійснення судового контролю за виконанням рішення

Парламент готується ухвалити у першому читанні законопроект 9462 щодо удосконалення положень про судовий контроль. Даний законопроект підтримало Міністерство юстиції, яке у своєму висновку зазначило, що документом надається можливість суду змінити спосіб і порядок виконання судового рішення за заявою стягувача або виконавця; вдосконалити інститут судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах; запровадити у цивільному та господарському судочинстві інституту судового контролю за виконанням судових рішень аналогічного тому, що діє в рамках адміністративного судочинства.

Слід зауважити, що законопроектом пропонується обмежене коло справ, у межах яких суд буде застосовувати такий захід як звіт про виконання судового рішення: у спорах про захист ділової репутації; у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; в інших справах немайнового характеру.

Зміни до ГПК

Отже, до Господарського процесуального кодексу (статті 135, яка регулює штрафи) додається норма про те, що під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи керівника боржника (якщо боржник є юридичною особою) штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, штраф від 53 680 грн до 107 360 грн.

У ГПК фактично в новій редакції викладається розділ стосовно судового контролю за виконанням судових рішень в господарських справах.

Так, судовий контроль за виконанням судових рішень в господарських справах здійснює суд, який ухвалив судове рішення.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення у господарській справі, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Про прийняття скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її прийняття до розгляду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням не перешкоджає розгляду відповідної скарги, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Скарга розглядається у 20-денний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на 20 днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску та на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути завлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку, і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення

До ГПК вводиться нова стаття 345-1 (Заява про зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення).

Так, суд, який ухвалив судове рішення, за письмовою заявою стягувача може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в наступних категоріях господарських справ:

• у спорах про захист ділової репутації;
• у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
• в інших справах немайнового характеру.

Стягувач може звернутися до суду з заявою в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження. Якщо судове рішення набрало законної сили відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

У заяві обов’язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

За заявою стягувача суд зобов’язує боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду незалежно від категорії господарської справи, якщо боржник є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, суб’єктом господарювання державного або комунального секторів економіки

За письмовою заявою позивача, суд може вирішити питання про зобов’язання відповідача (боржника), подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду під час його ухвалення, незалежно від того чи набрало рішення законної сили. Така заява може бути подана позивачем не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження – не пізніше 30 днів з дня відкриття провадження по справі.

Суд розглядає заяву про зобов’язання боржника подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника – з проведенням судового засідання.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу. Ухвала суду за наслідками розгляду заяви є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суд має право відмовити в задоволенні заяви або задовольнити її, зобов’язавши боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Такий строк не може бути меншим 10 календарних днів з дня отримання боржником ухвали, але не більше трьох місяців

Суд може зобов’язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.

Розгляд звіту про виконання судового рішення

Суд розглядає звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін – з проведенням судового засідання.

Звіт боржника про виконання судового рішення має містити, зокрема, відомості чи виконано боржником судове рішення, протягом якого строку, у якому порядку та у який спосіб; у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення

За наслідками розгляду звіту боржника суд своєю ухвалою приймає або відмовляє у прийнятті звіту. Ухвала суду за наслідками розгляду звіту боржника є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суд відмовляє у прийнятті звіту якщо боржником не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи які вживаються боржником для виконання судового рішення на переконання суду є недостатніми для його своєчасного та повного виконання. Суд також відмовляє у прийнятті звіту якщо звіт подано без додержання вимог.

У разі відмови у прийнятті звіту, суд одночасно може:

1) встановити новий строк для подання звіту;

2) застосувати до боржника захід процесуального примусу – штраф;

3) розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Якщо боржник є юридичною особою та суд зобов’язав подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, заходи процесуального примусу застосовуються до такого керівника.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту, а також застосовує до такого боржника захід процесуального примусу – штраф.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але боржником судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту.

Також автори законопроекту до питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду (ст. 237) відносять питання чи є підстави для здійснення судового контролю.

Відповідні зміни також вносяться до ст. 238: у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про здійснення судового контролю, передбаченого частиною п’ятою статті 345-1 ГПК.

Крім того, у статтю 328, яка регулює порядок виправлення помилки у виконавчому документі, додається норма про те, що якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням не перешкоджає розгляду відповідної заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Аналогічну норму додають до статті 331 ГПК (Відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення).

Збільшується до 20 днів строк розгляду судом заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Також у статті 331 передбачається, що невиконання боржником рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна (крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися).

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.