Поведінка сторони щодо несплати судового збору та оскарження правомірних вимог суду щодо його сплати може мати ознаки зловживання процесуальними правами: Верховний Суд

12:18, 28 березня 2023
Якщо судами дотримано всіх основних принципів, які повинні застосовуються при вирішенні питань, пов`язаних із сплатою судового збору, то його несплата стороною у встановлений судом строк, а також оскарження правомірних вимог суду щодо сплати судового збору, може мати ознаки зловживання процесуальними правами, - Верховний Суд.
Поведінка сторони щодо несплати судового збору та оскарження правомірних вимог суду щодо його сплати може мати ознаки зловживання процесуальними правами: Верховний Суд
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У провадженні Верховного Суду перебувала справа за позовом підприємства до Державної екологічної інспекції (відповідач, скаржник) про визнання протиправним та скасування припису.

Судом першої інстанції позов було задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Держекоінспекція звернулася з апеляційною скаргою до апеляційного адміністративного суду, який ухвалою повернув скаргу відповідачу.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача спочатку було залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 КАС України. Скаржнику було надано строк для усунення недоліків – десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, шляхом надання до апеляційного адміністративного суду документа про доплату судового збору, однак скаржником недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк не було усунуто, а тому були наявні підстави для повернення апеляційної скарги.

Водночас, Держекоінспекція, посилаючись на положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», який підтверджує наявність загрози життю та здоров`ю працівників Інспекції при виконанні своїх посадових обов`язків, та вважаючи, що суд апеляційної інстанції неправильно розрахував суму судового збору, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Однак, Верховний Суд погодився з апеляційним адміністративним судом, залишив касаційну скаргу Держекоінспекції без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

Суд виходив з положень частини п`ятої статті 296 КАС України, згідно з якою до апеляційної скарги долучається, зокрема документ про сплату судового збору.

Обовʼязок сплатити судовий збір також відповідає пункту 1 частини другої статті 129 Основного Закону України, згідно з яким до основних засад (принципів) судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Крім того, за змістом частин першої, другої статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Разом з тим, як встановлено Судом, станом на дату постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали, недоліки апеляційної скарги не було усунуто. При цьому від скаржника не надходило заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлених в ухвалі.

Поведінка відповідача, за визначених обставин, у судах апеляційної та касаційної інстанцій має ознаки зловживання процесуальними правами. При цьому відповідно до статей 2 та 45 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є одним з основних принципів адміністративного судочинства; учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На цій підставі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо судами дотримано всіх основних принципів, які повинні застосовуються при вирішенні питань, пов`язаних із сплатою судового збору (справедливості, розумності, пропорційності, процесуальної економії, найбільш сприятливого для особи тлумачення закону, легітимних очікувань (однакового підходу до розрахунку судового збору в судах всіх інстанцій), а також забезпечення балансу між інтересами держави у стягненні судового збору та інтересами заявника щодо доступу до суду), то його несплата стороною у встановлений судом строк у визначеному законом розмірі, а також оскарження правомірних вимог суду щодо сплати судового збору, може мати ознаки зловживання процесуальними правами.

Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі №240/462/22 (адміністративне провадження № К/990/35656/22).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Головне про суд