Що передбачає Закон про доброчесне лобіювання: роз’яснення

Як раніше ми писали, Верховна Рада 23 лютого прийняла в цілому як закон законопроект Кабміну про доброчесне лобіювання №10337.

На офіційному сайті парламенту зазначили, що документ був розроблений з метою є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб’єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб’єктів лобіювання та посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю.

При доопрацюванні законопроекту до другого читання були враховані:

міжнародні стандарти у сфері регулювання лобістської діяльності, зокрема Десять принципів прозорості та доброчесності лобіювання, схвалених Організацією економічного співробітництва та розвитку; Міжвідомча угода між Європейським парламентом, Радою Європейського Союзу та Європейською Комісією про обов’язковий реєстр прозорості, Рекомендація ІХ проміжного звіту щодо виконання рекомендацій, наданих в рамках четвертого раунду оцінювання GRECO «Запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів» від 24 березня 2023 року;

пропозиції та рекомендації, які були отримані від Європейської Комісії 16 січня 2024 року до законопроекту, прийнятого у першому читанні.

Зокрема у законопроекті, підготовленому до другого читання:

- вилучено поняття «адвокація» та споріднені поняття;

- виведено з-під дії закону про лобіювання діяльність громадських об’єднань та інших неприбуткових організацій, крім випадків, коли така діяльність стосується комерційних інтересів;

- уточнено окремі поняття, зокрема такі як «лобіювання», «предмет лобіювання», «об’єкт лобіювання» «бенефіціар».

- уточнено строк подання звітності суб’єктами лобіювання та зміст звіту.

Визначено, що звіт суб’єкта лобіювання до Реєстру прозорості обов’язково має містити відомості про предмети лобіювання, об’єкти лобіювання в розрізі сфер лобіювання, ідентифікуючі дані клієнта, іншого бенефіціара і має подаватись що півроку. Це відповідає рекомендації Європейської Комісії, щоб інформація про особу, яку лобіюють, була подана до реєстру.

Також урахуванням рекомендацій Європейської Комісії:

- заборонено встановлення розміру винагороди суб’єкта лобіювання в залежності від результатів лобіювання;

- уточнено права та обов’язки об’єкта лобіювання, не збільшуючи адміністративного навантаження на нього.

З прийняттям Закону України «Про лобіювання» виконано рекомендацію Робочого документа Європейської комісії «Звіт про Україну 2023» від 08 листопада 2023 року щодо прийняття Україною закону, який регулює лобіювання відповідно до європейських стандартів, як частину антиолігархічного плану дій. Також виконано одну з рекомендацій GRECO - органу Ради Європи з антикорупційного моніторингу щодо прийняття закону, який регулював би відносини народних депутатів України із лобістами й іншими третіми сторонами, які бажають вплинути на законодавчий процес.

Закон визначає правові засади лобіювання в Україні, як діяльності, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.

Законом визначаються:

- термінологія у сфері лобіювання;

- сфера дії Закону, зокрема, діяльність, яка не є лобіюванням відповідно до цього Закону;

- принципи лобіювання;

- питання створення Реєстру прозорості як інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність;

- правові засади здійснення лобіювання, зокрема, методи лобіювання, обмеження щодо предмета лобіювання, вимоги до договору лобіювання, права та обов’язки суб’єктів та об’єктів лобіювання, а також права та обов’язки клієнта за договором лобіювання;

- звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості;

- моніторинг дотримання вимог законодавства з питань лобіювання, зокрема щодо достовірності відомостей, що подаються суб’єктами лобіювання до Реєстру прозорості, а також достовірності відомостей, зазначених суб’єктами лобіювання у звітах, здійснює Національне агентство у межах повноважень та на підставах, визначених цим Законом та Законом України «Про запобігання корупції».

Закон має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року, крім окремих пунктів розділу «Прикінцеві положення», які набирають чинності та вводяться в дію з дня опублікування цього Закону або з дня введення його в дію.

Прийняття Закону про лобіювання забезпечить врегулювання лобіювання в Україні забезпечить зниження рівня корупціогенних чинників у процесах планування розроблення, розроблення, та прийняття нормативно-правових актів; забезпечить рівні права громадян, інститутів громадянського суспільства та бізнесу щодо впливу на органи державної влади, їх посадових і службових осіб під час прийняття (участі у прийнятті) ними нормативно-правових актів; посилить прозорість та ефективність діяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, у взаємодії зазначених органів з громадянами, організаціями громадянського суспільства та бізнесу.

Також ми писали, що НАЗК буде складати протоколи за порушення доброчесного лобіювання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.