Статут товариства з обмеженою відповідальністю як регулятор спадкових відносин

08:00, 13 листопада 2023
Окреслюються проблеми смерті учасника товариства з обмеженою відповідальністю та пропонується їх вирішення з урахуванням положень чинного законодавства України та правових позицій Верховного Суду.
Статут товариства з обмеженою відповідальністю  як регулятор спадкових відносин
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Олександр Кухарєв,

доктор юридичних наук, професор,

професор кафедри цивільного права та процесу

Харківського національного університету внутрішніх справ,

викладач Національної школи суддів України,

член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Смерть фізичної особи є суттєвим дестабілізаційним фактором. Особливо гостро це проявляється у разі смерті учасника ТОВ, адже тривалий строк, встановлений законом для прийняття спадщини та її оформлення правонаступниками померлого, може негативно позначитися на здійсненні підприємницької діяльності юридичної особи.

При цьому слід врахувати ще один дестабілізаційний фактор – дроблення частки у статутному капіталі товариства у разі закликання до спадкування кількох спадкоємців. Адже за загальним правилом ч. 1 ст. 1267 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, а предметом поділу між ними є кожний об’єкт спадкового правонаступництва. Тобто частка у статутному капіталі може бути поділена між спадкоємцями померлого учасника, в тому числі неповнолітніми, малолітніми, недієздатними особами, що суттєво ускладнює здійснення корпоративних прав надалі.

Нарешті, між спадкоємцями часто виникають спори, що зумовлює збільшення строку оформлення спадщини, упродовж якого діяльність ТОВ може фактично опинитися у стані, коли об’єктивно втрачається можливість управління юридичною особою. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат» за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Це означає, що за наявності спору між спадкоємцями, видача свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є право на частку у статутному капіталі ТОВ, призупиняється до моменту набрання законної сили судовим рішенням.

У цьому аспекті важливо врахувати, що спадкоємцем спадкується право на частку у статутному капіталі товариства. З цього приводу Велика Палата Верховного Суду в п. 35 своєї постанови від 11.09.2019 р. (судова справа № 392/1213/17, провадження № 14-292цс19) наголосила, що корпоративні права лише фактом спадкування не набуваються.

Додатково Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію, за змістом якої особи вважаються учасниками товариства не з моменту прийняття ними спадщини, а з моменту прийняття рішення про зміну складу його учасників у зв’язку зі смертю засновника (учасника) товариства та вступу до нього спадкоємців і про внесення відповідних змін до статуту цього товариства, а також державної реєстрації таких змін (постанова від 27.02.2019 р., судова справа № 761/27538/17, провадження № 14-12цс19).

Відповідно до ст. 961 ЦК права учасників юридичних осіб (корпоративні права) – це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об’єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об’єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Корпоративні права учасників визначаються часткою в статутному капіталі ТОВ, тобто є так званими «правами з частки». Проте учасник ТОВ має й «право на частку», об’єктом якого є відповідна частка у статутному капіталі. Тобто це право на майно, майнові права. Таке право відрізняється від «права з частки» тим, що здійснюється в речових або зобов’язальних правовідносинах [Корпоративні спори : комент. суд. практики / І. В. Спасибо-Фатєєва, В. І. Крат, Н. Ю. Філатова та ін. ; за заг. ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. Харків : Право, 2018, с. 4, 5].

За таких обставин, у разі смерті учасника ТОВ спадкується не корпоративне право (право з частки), а право на частку у статутному капіталі такого товариства.

Зважаючи на це, актуальним стає планування на випадок смерті учасника ТОВ. Причому традиційний, класичний спосіб планування на випадок смерті – заповіт, зазвичай не може позитивно вирішити окреслені вище проблеми смерті учасника товариства.

Правові наслідки смерті учасника ТОВ доцільно визначати у статуті товариства. Статут є установчим документом ТОВ, що може містити будь-які відомості, які не суперечать закону (ст. 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). У статуті ТОВ можуть бути передбачені правові наслідки смерті учасника цього товариства.

Слід вказати на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц. Так, статут є актом, в якому закріплені локальні норми матеріального права, що врегульовують відносини, зокрема, стосовно управління юридичною особою, можуть визначати особливості спадкування частки у статутному капіталі (фонді) після смерті учасника (співвласника), а також передбачати порядок набуття спадкоємцем померлого учасника (співвласника) прав на участь у цій юридичній особі та на управління нею.

Водночас у статуті юридичної особи не можуть бути змінені імперативні приписи глави 87 ЦК щодо строків прийняття спадщини, порядку її оформлення спадкоємцями.

Окремої уваги в аспекті аналізованої проблематики потребує з’ясування правових наслідків смерті учасника ТОВ з урахуванням положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Водночас, в окресленій нормі йдеться не про набуття спадкоємцем статусу учасника товариства, а про загальну можливість спадкувати частку у статутному капіталі ТОВ. Через це, на мою думку, відсутні законодавчі перешкоди щодо  встановлення в статуті ТОВ спеціального положення, за змістом якого спадкоємець померлого учасника ТОВ може бути включений до складу учасників лише за згодою останніх. Вважаю, що наведений підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у справі № 129/1033/13-ц, де, зокрема підкреслюється, що статут юридичної особи може передбачати порядок набуття спадкоємцем померлого учасника (співвласника) прав на участь у цій юридичній особі.

Доцільність подібного регулювання відповідних правовідносин зумовлюється двома обставинами.

По-перше, загальні збори учасників ТОВ можуть бути скликані невідкладно після смерті учасника, тим самим вирішуючи проблему «лежачої спадщини».

По-друге, учасники товариства можуть прийняти рішення про відмову щодо включення спадкоємця померлого учасника до свого складу та виплатити йому вартість успадкованої частки статутного капіталу у грошовому еквіваленті. При цьому права спадкоємця не можуть вважатися порушеними. Власне, відповідне застереження і робиться в статуті юридичної особи для того, щоб не допустити до складу учасників сторонніх осіб, з якими буде «некомфортно» здійснювати управління ТОВ у подальшому.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Оксана Фанда
    Оксана Фанда
    суддя Господарського суду Івано-Франківської області
  • Сергій Ківалов
    Сергій Ківалов
    народний депутат України III-VIII скликань
  • Людмила Юхтенко
    Людмила Юхтенко
    суддя Одеського окружного адміністративного суду