Судочинство в умовах енергетичної кризи: як не допустити зупинення роботи судів?

12:13, 29 листопада 2022
Ситуація, яка на сьогодні склалась в енергетичній сфері, потребує оперативних рішень та нових підходів, які б унеможливлювали зупинення здійснення правосуддя під час війни.
Судочинство в умовах енергетичної кризи:  як не допустити зупинення роботи судів?

Руслан Арсірій, суддя Окружного

адміністративного суду міста Києва,

кандидат юридичних наук

Нещодавно виповнилось рівно 10 років з моменту, коли Державна судова адміністрація розпочала реалізацію пілотного проекту з розвитку електронного судочинства. За цей час нам намагались довести, що результатом таких нововведень буде спрощений доступ до правосуддя сторін судового процесу, зменшення витрат держави на матеріальне забезпечення судової системи, а також скорочення часу на розгляд справ. На жаль, за цей час ніхто не досліджував, на скільки життєстійкою та витривалою буде така система в надзвичайних умовах або в умовах воєнного часу.

З середини жовтня цього року через пошкодження агресором об’єктів енергетичної інфраструктури по всій Україні застосовуються стабілізаційні вимкнення світла. За графіком чи поза ним, але відсутність електроенергії позначилась на всіх сферах життя українців. Брак вуличного освітлення, обмежена робота деякого міського транспорту, вимкнені ліфти та побутова техніка, якою не можна скористатись через відсутність електроенергії - це лише частина нових реалій. Від електропостачання також залежить функціонування обладнання всіх видів зв’язку та доступ до мережі Інтернет, яка є транспортом для багатьох сервісів. Все це значно ускладнює, а інколи і унеможливлює функціонування IT-інфраструктури як бізнесу, так і державних органів.

В умовах загрози блекауту, під новим кутом можна поглянути на можливості  електронних засобів зв’язку у судочинстві, які впроваджувались з метою спрощення доступу до правосуддя та здешевлення процесу судочинства. Досить хибним з самого початку було твердження про те, що, оскільки  електронний документообіг не вимагає паперу, то значить, він безкоштовний. Варто розуміти, що обладнання, необхідне для функціонування систем електронного судочинства, коштує дорого, потребує витрат на амортизацію та має певний ресурс експлуатації.

Окрім значних коштів на впровадження, належне застосування інформаційно-комп’ютерних технологій в суді передбачає зміну організаційних засад роботи. Хоча цей процес повільний і не завжди помітний, але він необхідний. Вносяться зміни до законів та інструкцій, а працівники суду змушені шукати способи виконання своїх посадових обов’язків з урахуванням особливостей електронного судочинства. Однак на сьогодні в умовах нестабільного електропостачання дотриматись вимог процесуального законодавства вкрай складно. Це вимагає  застосування то загальних, то альтернативних засобів поводження з документами.

Без електроенергії неможливо зареєструвати позов та інші матеріали, здійснювати авторозподіл справ, фіксацію судового засідання (фактично, його проведення) та вносити рішення до ЄДРСР.  Варто наголосити, що всі ці аспекти залежать від технічної сторони процесу електронного судочинства, а не від швидкості роботи працівників канцелярії чи секретарів судових засідань, як це, зазвичай, здається сторонам судових проваджень. Будь-які документи, відправлені до суду в паперовому чи електронному вигляді через особистий кабінет, спочатку мають бути фізично доставлені до суду за допомогою відповідного обладнання. При цьому документи не повинні втратити цілісність, не загубитись по дорозі та не залишитись на комп’ютерах сторонніх організацій. І лише після цього та за умови наявності електроенергії працівник суду може приступити до їх опрацювання. Якби не енергокриза та низка нагальних проблем, пов’язаних з нею, то, очевидно, далі в моїй статті йшлося б про переваги інноваційних рішень в сфері електронного документоообігу на базі технології blockchain, що захищає документи від несанкціонованих змін, підробки та втрати. Однак на сьогодні насамперед необхідно подбати про те, щоб судді могли своєчасно направляти до Єдиного державного реєстру судових рішень тексти прийнятих актів, а сторони судового процесу отримувати повну інформацію про стан розгляду справ в своїх електронних кабінетах.

Зрозуміло, що судова система не готувалася до війни та пов’язаних з нею проблем. Безперебійне електроживлення довгий час було безумовною складовою сучасного життя. Жодна концепція електронного судочинства (а їх було немало) не передбачала умов, за яких система окремого суду буде працювати без електроенергії та зв’язку. Відповідно, організація резервного живлення (придбання генераторів тощо) ніколи не була в списку річних закупівель органів судової влади.

Натомість в основі підходів до електронного судочинства завжди велика увага приділялась необхідності збереження всіх даних на один сервер (централізації). Тобто, деякі дані автоматизованих систем діловодства судів (АСДС)  мають переноситись на майданчики сторонніх організацій, вищих інстанцій або дата-центрів, оскільки системи АСДС судів хоч і працюють автономно, але потребують взаємодії. Таке перенесення вимагає придбання додаткового, більш потужного обладнання, залучення спеціалістів відповідного фаху тощо. З одного боку, порядок щодо централізованого зберігання інформації має свої переваги, але в сьогоднішніх реаліях є досить вразливим.

Робота з електронними документами потребує ідентифікації їх авторів за допомогою електронного цифрового підпису. Збереження сертифікатів, необхідних для перевірки такого підпису, також відбувається за принципом централізації на єдиному сервері. Це ускладнює перевірку ЕЦП та фактично не дає можливості ідентифікувати особу власника ЕЦП під час відключення від живлення та/або зв‘язку. Вказане питання і до цього не було до кінця унормовано, а в умовах вразливості енергетичних та комунікаційних мереж набуло особливого значення.

На момент написання статті частина  районних судів столиці заявили, що не можуть працювати під час відключення світла, адже ні організаційно, ні матеріально вони не забезпечені обладнанням для роботи в умовах енергокризи. Один із суддів вже звернувся до Комітету правової політики з проханням повернутися до старих редакцій процесуальних кодексів, які не містили вимог про обов’язковість аудіо- та відеофіксації судового процесу, аби мати можливість вести лише журнали чи письмові протоколи судового засідання під час відключення світла. Єдиним судом, який станом на листопад забезпечений генераторами, залишається Вищий антикорупційний суд. Хто і за якими критеріями обирав, кому дістанеться можливість працювати без вимкнень світла, невідомо.

Ситуація, яка на сьогодні склалась в енергетичній сфері, потребує оперативних рішень та нових підходів, які б унеможливлювали зупинення здійснення правосуддя під час війни. Йдеться про чітке розуміння того, як діяти в умовах енергетичної кризи. Ми будемо повертатись до старих положень кодексу чи забезпечимо генераторами всі суди? Суд матиме зв’язок та можливість хоча б  частково працювати  дистанційно чи просто зупинить свою роботу в очікуванні світла?

Здійснення правосуддя є невід’ємною складовою національної безпеки, однак в питаннях забезпечення суди не сприймаються як об’єкти критичної інфраструктури. При вимкненні світла в денний час суд позбавлений можливості здійснювати правосуддя. Разом з тим, завдяки інтеграції житлової забудови з об'єктами критичної інфраструктури в деяких будинках в години відключень електроенергія не вимикається.

Відтак Державній судовій адміністрації разом з органами місцевого самоврядування було б доцільно провести аналіз розташування будівель судів та розглянути можливості такої інтеграції для уникнення відключень світла в денний час. Крім того,  варто переглянути початкову мету цифрової трансформації судової влади та спланувати її з урахуванням потреби збереження дієздатності в умовах енергетичної кризи чи інших складних обставинах. Це повинен бути єдиний комплекс рішень для держави в цілому, який забезпечуватиме не лише зв'язок з громадянами, але й стійку внутрішню комунікацію.

Організація належної роботи судів в період енергокризи – це, в першу чергу, забезпечення права громадян на звернення до суду, тому відповідні органи повинні займати в цьому питанні проактивну позицію.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Info news social link
Обрання нового голови Касаційного господарського суду Верховного Суду, онлайн
Обрання нового голови Касаційного господарського суду Верховного Суду, онлайн
Головне за день
Сьогодні день народження святкують
  • Тарас Заєць
    Тарас Заєць
    суддя Святошинського районного суду міста Києва
  • Віталій Руденко
    Віталій Руденко
    суддя Луганського апеляційного суду