ВКЗ у кримінальному процесі і воєнний стан – як це працює, проблемні питання, чим корисна практика?

10:00, 31 серпня 2022
Проблематику проведення судових засідань у режимі ВКЗ слід розглядати у двох аспектах – розгляд суддями проваджень з приміщень інших судів, особливо у випадках колегіального розгляду, та участь сторін та інших учасників кримінального провадження у режимі ВКЗ, зокрема із застосуванням власних технічних засобів.
ВКЗ у кримінальному процесі і воєнний стан – як це працює, проблемні питання, чим корисна практика?

Катерина Сікора, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду

Законом України «Про правовий режим воєнного стану» визначені особливості діяльності судів в умовах воєнного стану, зокрема, зазначено про безперервність здійснення правосуддя, а також зроблено застереження про неприпустимість скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства. Водночас чинний кримінальний процесуальний закон закріплює принцип розумності строків у якості однієї з основоположних засад кримінального провадження, а також передбачає, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього у найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

У перший день повномасштабного вторгнення РФ на територію нашої держави Рада суддів України (далі - РСУ) ухвалила рішення № 9, відповідно до п. 1 якого навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

У п. 4 рекомендацій РСУ щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих на сайті цього органу суддівського самоврядування 02.03.2022, зауважено про необхідність роз’яснення громадянам можливості відкладення розгляду справ у зв’язку із бойовими діями та участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Відповідно до п. 10 цих рекомендацій, якщо за об’єктивних обставин учасник провадження не може взяти участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ за допомогою технічних засобів, визначених КПК України (далі – КПК), як виняток, слід допускати участь такого учасника в режимі ВКЗ за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних. У разі, якщо провадження розглядається колегіально і колегія суддів не може зібратись в одному приміщенні, то допустимий розгляд справ з різних приміщеннях судів, в тому числі з використанням власних технічних засобів.

Наступного дня, Верховний Суд (далі - ВС)  оприлюднив лист «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» № 1/0/2-22, у п. 7 якого продубльований зміст п. 10 рекомендацій РСУ, але виключно у частині права учасників провадження (але не суддів) брати участь у судовому засіданні у режимі ВКЗ, зокрема за допомогою непередбачених КПК засобів.

Видається, що саме таке часткове відтворення рекомендацій РСУ у листі ВС є невипадковим. Адже у фахових юридичних колах останнім часом лунають думки, що не варто запроваджувати дистанційний розгляд справ у кримінальній юрисдикції, оскільки у зв’язку з цим постануть питання довіри до суду, забезпечення таємниці нарадчої кімнати, сприйняття рішення, ухваленого дистанційно, тощо.

У свою чергу, члени Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) під час чергових консультацій з експертами Ради Європи з обговорення законодавчих ініціатив щодо запровадження в Україні дистанційного судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану наголошували, що ВРП підтримує законопроєкт щодо якнайшвидшого запровадження дистанційного судочинства в умовах воєнного стану. При цьому, члени ВРП підкреслювали важливість негайного вирішення цього питання, оскільки до ВРП вже надійшло декілька дисциплінарних скарг стосовно суддів, які здійснювали правосуддя під час активних бойових дій з приміщень інших судів, розташованих у більш безпечних регіонах України. Зокрема, деякі учасники справи переконані, що попри розв’язання невідкладних процесуальних питань судді порушували етичні норми і норми кримінального процесуального законодавства.

Проблемні питання здійснення правосуддя у режимі ВКЗ, зокрема із застосуванням власних технічних засобів

З огляду на наведене, проблематику проведення судових засідань у режимі ВКЗ, зокрема із застосуванням власних технічних засобів, слід розглядати у двох аспектах – (1) розгляд суддями проваджень з приміщень інших судів, особливо у випадках колегіального розгляду, та (2) участь сторін та інших учасників кримінального провадження у режимі ВКЗ, зокрема із застосуванням власних технічних засобів.

Як вже зазначалось, заперечення проти здійснення правосуддя суддями, які перебувають у приміщеннях інших судів, тобто дистанційно, зводяться до виникнення сумнівів у їх неупередженості та забезпеченні ними таємниці нарадчої кімнати.

Разом з тим, сумніви щодо неупередженості судді/колегії суддів можуть і мають усуватись у визначеному чинним процесуальним законом порядку, а саме шляхом заявлення та вирішення відводів у порядку, передбаченому пар. 6 Глави 3 КПК.

Що стосується порушення таємниці нарадчої кімнати, слід констатувати, що уявлення про нарадчу кімнату як про певну територіально обмежену локацію, замкнутий простір, у якому суддя або колегія суддів мають перебувати безперервно до моменту ухвалення судового рішення, є рудиментом радянської процесуальної науки.

Проведення наради суддів із застосуванням сучасних технічних засобів жодним чином не свідчить про порушення нарадчої кімнати, позаяк нарадча кімната – це не конкретне приміщення, а радше правовий режим, у якому перебуває суддя (колегія суддів) під час ухвалення судового рішення, який повинен виключати будь-який вплив сторонніх осіб на розсуд та волю суддів. Тобто головною ознакою перебування судді в нарадчій кімнаті є відсутність контактів з особами, які прямо чи опосередковано можуть впливати на суть рішення, що ухвалюється.

Саме у такий спосіб Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду витлумачив положення КПК щодо таємниці наради суддів, зокрема:

- у постановах від 11.03.2021 по справі № 711/798/18, від 01.10.2019 по справі № 285/3516/17 (чинний кримінальний процесуальний закон не містить вимог як щодо порядку ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті, так і щодо способу виготовлення судових рішень у кримінальному провадженні. Положення КПК України не забороняють суддям готуватися до судового засідання, зокрема, вивчати матеріали провадження та готувати один чи кілька альтернативних проектів резолютивної частини судового рішення до початку судового засідання);

- у постанові від 21.07.2022 по справі № 750/883/15-к (зазначені доводи [про те, що перебуваючи у нарадчій кімнаті, суддя виходив з приміщення суду] не можуть бути беззаперечною підставою для скасування судового рішення, враховуючи, що такі дії судді могли були викликані фізіологічними потребами, що з огляду на практику ЄСПЛ не може вважатися порушенням таємниці нарадчої кімнати);

- у постанові від 24.02.2020 по справі № 316/1358/17 (вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні судових рішень в інших справах слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч. 1 ст. 412 КПК може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в разі, якщо воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) у ході обговорення та ухваленні відповідного судового рішення).

З огляду на наведене, за умов наявності процесуальних гарантій дотримання прав учасників судового провадження, безпідставним буде a priоri відмовитись від дистанційного механізму здійснення правосуддя, особливо в умовах постійних ракетних та артилерійських обстрілів, тривалих і неодноразових повітряних тривог, зокрема, у східних, північних та південних регіонах нашої країни.

Інформація про кількість будівель судів, що зазнали ушкоджень, а також суддів і працівників апаратів судів, що постраждали внаслідок військової агресії, є відкритою та, будьмо відвертими, шокуючою.

Враховуючи наведене, кожен суддя/колегія суддів з власних міркувань та дійсно існуючих на даний час загроз на підставі оціночних критеріїв має ухвалити рішення, чи безпечно перебувати у приміщенні конкретного суду і здійснювати правосуддя. Бо якщо зважити на можливість усунення будь-яких сумнівів в неупередженості суду у процесуальний спосіб та вірогідність отримати несумісні з життям травми в умовах реальної загрози, вибір повинен бути очевидним.

Наостанок зазначу, що у березні 2022 року у переважній кількості випадків єдиним можливим способом для суддів ВАКС, що розглядають кримінальні провадження по суті пред’явленого обвинувачення, тобто колегіально, вирішити питання про перерахування на спеціальний рахунок ЗСУ сум застав за ініціативою заставодавців, - було розглянути ці клопотання у дистанційному режимі (за умов перебування суддів у приміщеннях інших судів).

Участь сторін та інших учасників кримінального провадження у режимі ВКЗ із застосуванням власних технічних засобів

Щодо окресленої проблематики також слід виходити з того, що в сучасних реаліях подальший розгляд деяких кримінальних проваджень у розумні строки є фізично можливим лише за умов використання ВКЗ, у тому числі із застосуванням власних технічних засобів. Так, судді стикаються з вимушеними тривалими перервами у судовому провадженні через перебування обвинувачених, свідків, експертів на тимчасово окупованих територіях, неможливість допиту свідків, експертів через невстановлення їх фактичного місцезнаходження, внутрішнє переміщення осіб тощо. При цьому не зупиняються строки притягнення до кримінальної відповідальності, що буде згодом підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

Станом на зараз можна лише уявити, скільки осіб внаслідок військового хаосу назавжди змінять країну проживання, будуть позбавлені можливості проживати за місцем реєстрації, втратять домівку або взагалі життя та здоров’я. Саме тому вкрай важливим є використання будь-якої можливості (навіть із застосуванням власних технічних засобів, платформ Zoom, месенджерів тощо) забезпечити участь обвинуваченого, свідка, експерта, які перебувають на окупованій території або не мають можливості дістатись приміщення суду з інших причин.

Ба більше – безпідставна відмова у задоволенні клопотань про участь у судових засіданнях із використанням власних технічних засобів може гіпотетично призвести до неможливості у майбутньому допитати таких свідків, експертів тощо.

З урахуванням викладеного, варто сподіватись, що суди України у повній мірі візьмуть на себе відповідальність та напрацюють відповідну судову практику, виходячи з реалій воєнного часу та необхідності дотримання загальних засад кримінального провадження, як це прямо передбачено у вищезгаданих рекомендаціях РСУ, а законодавець, в свою чергу, детально врегулює процедуру здійснення правосуддя у дистанційному режимі.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Info news social link
У Верховному Суді обговорюють наслідки скасування Господарського кодексу, ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ
У Верховному Суді обговорюють наслідки скасування Господарського кодексу, ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ
Сьогодні день народження святкують
  • Наталія Клименчук
    Наталія Клименчук
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Євген Мартинов
    Євген Мартинов
    голова Шевченківського районного суду міста Києва
загрузка...