Верховный Суд разъяснил порядок признания торговых марок хорошо известными

11:53, 16 мая 2024
Признание торговой марки хорошо известной не является самостоятельным способом защиты, а является условием предоставления лицу защиты, в частности путем признания недействительной регистрации (свидетельства) торговой марки другим лицом - БП ВС.
Верховный Суд разъяснил порядок признания торговых марок хорошо известными
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Большая Палата Верховного Суда постановила, что требование о признании торговой марки хорошо известной не может быть удовлетворено как отдельное исковое требование, поскольку оно не направлено на защиту права интеллектуальной собственности от конкретного нарушения. Это решение было принято по делу о признании торговой марки хорошо известной и отмене свидетельств на знак для товаров и услуг другого лица.

Фармацевтична фірма «Дарниця» звернулася до суду з позовом до Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій і АТ «Лубнифарм». Вона стверджувала, що позначення «Цитрамон» є добре відомим в Україні з 1 січня 1997 року для фармацевтичних препаратів. Позивач також зазначив, що знак «ЦИТРАМОН У», який належить «Лубнифарм», може спричинити плутанину з його добре відомою маркою.

Суди першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги фармацевтичної фірми «Дарниця» задовольнили повністю.

Розглядаючи цю справу, Велика Палата ВС передусім зауважила, що на час звернення позивача до суду з позовом ч. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» установлювала, що охорона прав на добре відому торговельну марку здійснюється згідно із ст. 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання торговельної марки добре відомою Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України або судом. Водночас визнання торговельної марки добре відомою Апеляційною палатою або судом не є способами набуття прав на торговельну марку.

Розгляд в Апеляційній палаті заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні не спрямований на захист прав власника марки від порушень з боку іншої особи, а рішення Апеляційної палати як обов’язкове для Укрпатенту є інструментом охорони прав власника добре відомої марки та не є способом набуття прав на неї. Натомість визнання марки добре відомою господарським судом здійснюється з метою захисту прав на неї, тобто має інше значення. Його не можна вважати альтернативою визнання марки добре відомою в рішенні Апеляційної палати.

Як зазначила ВП ВС, ч. 1 ст. 6 bis Паризької конвенції як норма матеріального права встановлює спосіб захисту («визнавати недійсною реєстрацію»), який, за наведеним положенням Конвенції, застосовується за умови, що знак (марка) «за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є в цій країні загальновідомим». Тобто з урахуванням зазначеного положення визнання марки добре відомою є не самостійним способом захисту, а умовою надання особі захисту, зокрема шляхом визнання недійсною реєстрації (свідоцтва).

Визнання торговельної марки добре відомою на певну дату є таким чином установленням юридичного факту, який у позовному провадженні в змагальному процесі є необхідним для задоволення позову до конкретного порушника. Таке визнання не має значення erga omnes, тобто обов’язкового значення для осіб, які не є сторонами у справі. Визнання торговельної марки добре відомою судом у позовному провадженні має значення inter partes, тобто тільки для сторін спору.

Також Велика Палата ВС акцентувала, що за відсутності недобросовісності в реєстрації торговельної марки іншою особою позов власника добре відомої марки про скасування (визнання недійсним) свідоцтва (реєстрації) торговельної марки цієї особи може бути задоволений у межах загальної позовної давності, що не може бути меншою від п’яти років із дати реєстрації марки.

Варто додати, що, мотивуючи свою позицію, ВП ВС у цій справі для ілюстрації того, яке значення у праві може мати добросовісність реєстрації конфліктуючого знака для обмеження права на захист власника добре відомої марки, звернулася до практики Суду справедливості ЄС. Цей Суд у справі C-482/09 (рішення від 22 вересня 2011 року) розтлумачив доктрину «мовчазної згоди» (acquiescence) у праві ЄС. Велика Палата ВС послалася на це тлумачення, щоб показати, що в питанні охорони та захисту прав на торговельні марки можливим і навіть таким, що має бути однаковим у всіх державах – учасницях ЄС, є підхід, за яким два власники торговельних марок (що містять ідентичне позначення), які тривалий час використовували їх для просування своєї продукції, можуть надалі добросовісно використовувати їх.

Отже, у цій справі, зважаючи на особливі умови, з якими законодавство пов’язує захист права інтелектуальної власності на добре відому торговельну марку, суди мали встановити, чи набув позивач це право та чи є знак відповідача таким, що становить відтворення, імітацію чи переклад добре відомої торговельної марки, здатні викликати змішування з нею.

Якщо так, то суди мали встановити, чи дотримано строк, установлений національним законодавством та Паризькою конвенцією для вимоги про визнання недійсним свідоцтва, або ж чи була реєстрація знака відповідачем недобросовісною.

Постанова ВП ВС від 17 квітня 2024 року у справі № 910/13988/20 (провадження № 12-3гс23).

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Сегодня день рождения празднуют
  • Микола Матущак
    Микола Матущак
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Галина Шашуріна
    Галина Шашуріна
    суддя Сихівського районного суду м. Львова
  • Віктор Кичун
    Віктор Кичун
    суддя Конституційного Суду України