Может ли суд учитывать объяснения обвиняемого, опрошенного полицией до установления факта преступления и без разъяснения права хранить молчание – позиция Верховного Суда

17:00, 24 марта 2024
Верховный Суд высказался по поводу свободы от саморазоблачения.
Может ли суд учитывать объяснения обвиняемого, опрошенного полицией до установления факта преступления и без разъяснения права хранить молчание – позиция Верховного Суда
Фото: adm.dp.gov.uа
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Поскольку информирование лица о гарантированном ему праве хранить молчание должно быть обеспечено в случае наличия оснований считать, что было совершено уголовное правонарушение и при условии вероятной причастности этого лица к его совершению, то получение информации о совершении уголовного правонарушения работником полиции от виновного без осознания факта наличия у лица запрещенных вещей или веществ, то есть совершение преступления последним, не может свидетельствовать о нарушении предписаний ст. 18 УПК при исполнении патрульным полиции превентивных мер. Об этом отметил Кассационный уголовный суд в постановлении от 24 января 2024 года по делу №175/1906/22.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав винуватою та засудив особу за ч. 2 ст. 307 КК. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок. У касаційній скарзі захисник стверджує, що викладені судом мотиви не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зокрема щодо моменту затримання особи до приїзду слідчо-оперативної групи, під час якого не було роз’яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України і ст. 18 КПК про відмову давати показання та відповідати на запитання.

Позиція Касаційного кримінального суду

Верховний Суд змінив рішення судів попередніх інстанцій. Виключено із судових рішень посилання, як на докази винуватості, на пояснення особи у протоколі затримання про вчинення кримінального правопорушення через скрутне матеріальне становище, а також на показання як понятого – свідка патрульного поліцейського стосовно таких пояснень обвинуваченого.

В обґрунтування позиції ККС вказує, що показання допитаного судом у порядку, передбаченому ст. 352 КПК як свідка патрульного поліцейського, що містять інформацію, одержану ним під час поверхневої перевірки, обґрунтовано покладено судами в основу рішення про винуватість засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.

Вирішуючи питання щодо обов’язку поліцейського повідомити про право відмовитися від надання інформації, ККС зазначає, що у правовідносинах, які виникають у сфері публічно-правового регулювання, наявність будь-якого права в особи безальтернативно кореспондує з обов’язком представника влади роз’яснити це право і надати реальну можливість скористатися ним, навіть у тих випадках, коли такий обов’язок прямо не передбачений у законі.

ККС підкреслює, що в матеріалах кримінального провадження наявний протокол затримання підписаний слідчим, обвинуваченим, захисником та понятими, і як убачається з матеріалів провадження, опитування патрульним поліції обвинуваченого здійснювалося до його фактичного затримання. Після чого було викликано слідчо-оперативну групу.

Отже, в цій справі необхідно оцінити, чи було порушено приписи ст. 18 КПК під час виконання патрульним поліції превентивних заходів.

ККС дійшов висновку про те, що інформацію стосовно вчинення кримінального правопорушення працівник поліції одержав від обвинуваченого без усвідомлення того факту, що той має при собі заборонені речі або речовини, тобто скоює злочин.

За цих обставин колегія суддів не може стверджувати про порушення права свободи від самовикриття, оскільки підстави неповідомлення особі про його права зрозумілі.

Зі змісту ст. 18 КПК випливає, що інформування особи про гарантоване їй право зберігати мовчання має бути забезпечене в разі наявності підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення та за умови ймовірної причетності цієї особи до його скоєння.

Нероз’яснення за таких обставин права особи на свободу від самовикриття має визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, а докази, одержані на їх підставі, – недопустимими.

Отже, ККС ВС вирішив, що касаційну скаргу захисника слід задовольнити частково. Вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду змінити, виключити із судових рішень посилання, як на докази винуватості, на пояснення засудженого у протоколі затримання від про вчинення кримінального правопорушення через скрутне матеріальне становище, а також на показання понятого - свідка стосовно таких пояснень. У решті судові рішення залишити без зміни.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Сергій Новов
    Сергій Новов
    суддя Київського апеляційного суду
  • Олег Ярмолюк
    Олег Ярмолюк
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Юрій Градовський
    Юрій Градовський
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду