Выписка из ЕРДР не может заменить постановление руководителя органа прокуратуры или постановление руководителя органа досудебного расследования о назначении прокуроров/следователей – Верховный Суд

14:07, 10 марта 2024
Суды первой и апелляционной инстанций, не получив от стороны обвинения копии соответствующего постановления о назначении группы следователей, пришли к выводу, что следователи были надлежащим образом уполномоченными с учетом наличия отдельных выдержек из ЕРДР.
Выписка из ЕРДР не может заменить постановление руководителя органа прокуратуры или постановление руководителя органа досудебного расследования о назначении прокуроров/следователей – Верховный Суд
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Если протокол составлен и подписан одним следователем, то указание во вводной части протокола другого следователя является опиской и не может быть основанием для признания недопустимым доказательством данных протокола обыска жилья как составленного неуполномоченным лицом. Об этом отметила в своем постановлении Третья судебная палата КУС ВС от 26 января 2024 г. по делу № 466/9158/14-к.

Также она указала, что выписка из ЕРДР не может заменить постановление руководителя соответствующего органа прокуратуры о назначении прокурора или группы прокуроров или постановление руководителя соответствующего органа досудебного расследования о назначении следователя или группы следователей, которые будут осуществлять полномочия прокуроров или следователей в конкретном уголовном производстве, поскольку она не является уголовно-процессуальным решением, порождающим указанные правовые последствия в уголовном производстве.

Позиції першої та апеляційної інстанцій

Вироком місцевого суду, залишеним без зміни апеляційним судом, особу визнано винуватою і засуджено за ч. 1 ст. 115 КК.

У касаційній скарзі захисник вказував про відсутність у матеріалах провадження постанови про призначення групи слідчих, а також постанови прокурора про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня, які не були відкритті стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України, а тому вважає усі докази, надані стороною обвинувачення, такими, що зібрані неуповноваженими особами (органом), а тому – недопустимими.

При цьому вважає безпідставними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що, оскільки в матеріалах справи є витяги з ЄРДР і в них зазначені слідчі та прокурори, тому вони є уповноваженими на здійснення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, адже це суперечить висновкам Верховного Суду.

Вважає, що протокол обшуку житла є недопустимим доказом, оскільки він складений неуповноваженою особою й не був відкритий стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України. Також вважає за правилом «плодів отруєного дерева» недопустимими доказами й вилучені в ході цієї слідчої дії речі.

Стверджує про недопустимість як доказу протоколу затримання, оскільки обвинувачений був затриманий не під час вчинення злочину і не безпосередньо після його вчинення, а більше ніж через добу з моменту вчинення інкримінованого йому діяння і на значній відстані від місця його вчинення, а тому підстав для його затримання в порядку ст. 208 КПК України не було.

Також захисник надіслав заперечення щодо долучених прокурором на стадії касаційного розгляду копії постанови про призначення групи слідчих та копії постанови прокурора про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня.

При цьому вказує, що оскільки стороною захисту як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, ставилося питання про недопустимість доказів з огляду на відсутність цих документів, їх долучення на стадії касаційного розгляду є неможливим, що узгоджується із позицією, викладеною у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року (справа № 759/23184/20)

Позиція Судової палати ККС

Судова палата ККС погодилася з позиціями судів першої та апеляційної інстанцій, які дійшли висновку, що зазначене у вступній частині протоколу прізвище одного слідчого замість іншого, є опискою та не може бути підставою про визнання недопустимим доказом саме у зв’язку з цим.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді був здійснений обшук з метою відшукування та вилучення речей і предметів, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні. За даними протоколу обшуку, складеного слідчим, в ході обшуку приміщення квартири було виявлено та вилучено ряд предметів. Обшук квартири був проведений за участю понятих та засудженого, а протокол складений й підписаний саме слідчим, що підтверджується його підписом. Будь-яких зауважень до вказаного протоколу подано не було.

Разом із тим, Судова палата скасувала рішення судів попередніх інстанцій та призначила новий розгляд у суді першої інстанції.

Підстави розгляду кримінального провадження Третьою судовою палатою Касаційного кримінального суду

У цьому провадженні один з ключових доводів сторони захисту полягав в тому, що на час розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій цього кримінального провадження  у матеріалах справи була відсутня постанова про призначення групи слідчих, й при цьому стороною захисту і в місцевому, і в апеляційному суді ставилося питання про визнання доказів, які надані стороною обвинувачення, недопустимими, оскільки вони зібрані неуповноваженими особами. Однак такі постанови не були надані суду ні в ході судового провадження, ні в ході апеляційного розгляду. На стадії касаційного розгляду прокурором була надана копія цієї постанови.

При цьому за змістом позиції, яка була викладена колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у змісті постанови від 30 жовтня 2023 року (справа № 759/23184/20), з урахуванням позиції об`єднаної палати ККС ВС у постанові від 14 лютого 2022 року (справа № 477/426/17), вбачається, що, якщо питання про недопустимість отриманих доказів через відсутність постанови про визначення групи прокурорів та групи слідчих, які брали участь у їх отриманні, ставилося протягом судового та апеляційного розгляду, однак стороною обвинувачення такі постанови надані суду першої чи апеляційної інстанції на вимогу суду не були, долучення цих документів прокурором на стадії касаційного розгляду не може впливати на висновки судів нижчих інстанцій.

Колегія суддів, на розгляд якої надійшли матеріали кримінального провадження, вбачаючи підстави для відступу від указаної позиції, висловленої у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 30 жовтня 2023 року, на підставі ч. 1 ст. 434-1 КПК передала кримінальне провадження на розгляд Третьої судової палати.

Щодо питання, яке винесене на розгляд палати

Стосовно доводів захисника про те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснено неуповноваженими особами, оскільки в матеріалах провадження відсутні постанови про визначення групи слідчих, а також постанови прокурора про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня, внаслідок чого отримані в результаті проведених ними слідчих дій докази є недопустимими, судова палата зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, відхиляючи доводи захисника, аналогічні доводам у його касаційній скарзі, щодо визнання недопустимими доказів, які отримані неуповноваженими слідчими, оскільки відсутні постанови уповноваженої особи, якими  слідчі були призначені для здійснення досудового розслідування у цьому провадженні, послався на дані витягу з ЄРДР, у яких зазначено слідчих та прокурорів, уповноважених на здійснення досудового розслідування в цьому кримінальному.

Таким чином суди дійшли висновку про те, що  дані витягу з ЄРДР є належними даними, на підставі яких можуть підтверджуватися повноваження слідчих здійснювати досудове розслідування.

Однак, судова палата не може погодитися з таким мотивуванням указаних висновків судів.

Відповідно до п. 1 глави 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298 (далі Положення), до Реєстру вносяться відомості, у тому числі, про прізвище, ім`я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво.

Витяг з ЄРДР – це згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (п. 2 глави 4 Положення).

Отже, витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів чи постанову керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження прокурорів чи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в кримінальному провадженні.

Така позиція узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого 2021 року у справі №754/7061/15.

Тому є необґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань може замінити відповідну постанову, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

Щодо надання прокурором на стадії касаційного розгляду копії постанови про  створення слідчої групи у кримінальному провадженні, а також копії постанови про доручення на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 17 вересня 2014 року слідчим СУ ГУ МВС України у Львівській області судова палата вбачає наступне.

Відповідно до висновку, викладеному у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2022 року (справа № 477/426/17), постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку,  якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами.

Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилось, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах.

У цьому провадженні стороною захисту як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, ставилося питання щодо недопустимості отриманих у кримінальному провадженні доказів у зв`язку з можливим здійсненням слідчих дій неуповноваженими слідчими.

Однак, як суд першої, так і суд апеляційної інстанції, не отримавши на цих етапах провадження від сторони обвинувачення копії відповідної постанови про призначення групи слідчих, не надали відповідного аналізу аспектам допустимості окремих доказів з огляду на відсутність належного підтвердження повноважень слідчих, які здійснювали відповідні слідчі дії, а натомість визнали можливим прийти до висновку про те, що слідчі, які здійснювали окремі слідчі дії, були належно уповноваженими на це з огляду на наявність окремих витягів з ЄРДР, про необґрунтованість чого вказувалося вище.  

З огляду на це, судова палата не вбачає підстав відступу від позиції, викладеної у постанові Третьої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2023 року (справа № 759/23184/20) як такої, що ухвалена з урахуванням позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2022 року (справа № 477/426/17), вбачаючи, що аспекти допустимості окремих доказів у провадженні в контексті наявності відповідних повноважень слідчого мають бути належно проаналізовані місцевим та апеляційним судами з урахуванням змісту належного процесуального документу, якими такі повноваження визначаються.

Таким чином, вказала палата, судами першої та апеляційної інстанцій допущені порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність і обґрунтованість вироку та ухвали апеляційного суду, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для їх скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

 

Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Сегодня день рождения празднуют
  • Олег Головенко
    Олег Головенко
    суддя Київського окружного адміністративного суду
  • Володимир Донець
    Володимир Донець
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Андрій Парінов
    Андрій Парінов
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду