Заявитель адресовал жалобу «судьям Апелляционной палаты Высшего антикоррупционного суда (без Украины)»: Верховный Суд указал, может ли суд вернуть такую жалобу

13:00, 10 марта 2024
Если в апелляционной жалобе содержатся искаженное название суда, оскорбления судей и участников процесса, она подлежит возврату, — позиция Верховного Суда.
Заявитель адресовал жалобу «судьям Апелляционной палаты Высшего антикоррупционного суда (без Украины)»: Верховный Суд указал, может ли суд вернуть такую жалобу
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Нецензурная лексика, оскорбительные и бранные слова или символы, в частности, для предоставления личных характеристик участникам дела, другим участникам судебного процесса, их представителям и суду (судьям) не могут использоваться ни в заявлениях по существу дела, заявлениях по процессуальным вопросам, другим процессуальным документам, ни в выступлениях участников судебного процесса и их представителей.

Поэтому жалобы или заявления, из которых усматривается злоупотребление процессуальными правами, неприемлемы и подлежат возврату жалобщику. Это подчеркнула коллегия судей Первой судебной палаты Кассационного уголовного суда в составе Верховного Суда в постановлении от 16 января 2024 г. по делу №991/7073/23.

Обставини справи

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) від 15 серпня 2023 року залишено без розгляду скарги особи на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП у кримінальному провадженні. Скаржник оскаржив її до АП ВАКС.

Ухвалою судді Апеляційної палати ВАКС від 23 серпня 2023 року апеляційні скарги повернуто, оскільки ці скарги містять образливі висловлювання на адресу суддів, а тому є неприйнятними.

Як зазначає АП ВАКС, 22 серпня 2023 року скаржник подав апеляційну скаргу на (далі – цитата) «істотні порушення вимог кримінального закону при розгляді справи № 991/7073/23 … та залишення без розгляду скарги на бездіяльність». В подальшому в цей же день подав аналогічну апеляційну скаргу в новій редакції.

Суддя-доповідач встановив, що зміст апеляційних скарг суперечить загальним засадам кримінального провадження, що є перешкодою для призначення їх до розгляду, адже скарги містить формулювання та образливі висловлювання на адресу суддів, що є виявом неповаги до суду як державної установи.

А саме, як зазначає АП ВАКС:

«(1) в обох апеляційних скаргах зазначив, що вони адресовані «суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (без України)», тоді як офіційною назвою суду є – Вищий антикорупційний суд, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, без жодних додаткових слів.

При цьому на недопустимість використання таких формулювань в назві суду вже неодноразово зверталась увага цього скаржника, про що свідчать ухвали про повернення з аналогічних мотивів його апеляційних скарг (ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.02.2023 у справі № 991/1219/23, від 22.02.2023 у справі №991/1251/23 та від 03.02.2022 у справі №991/72/22). У цих ухвалах систематичне вживання неправильної назви суду було розцінено як прояв неповаги до суду та зловживання процесуальними правами. Наведені обставини в сукупності з тим, що в супровідних листах апелянт також двічі вживає назву суду, яка не відповідає офіційній назві, свідчать про цілеспрямований та систематичний характер таких дій, а також відсутність описок в назві суду зі сторони апелянта;

(2) хоч і вважав, що він не пропустив строк на подання апеляційної скарги, проте виклав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке мотивував шляхом висловлення образ на адресу суддів, а саме: «на випадок, що якщо якийсь некомпетентний суддя, що прийшов до суду з досвідом роботи в ПТУ чи якогось сільського суду, знов буде вважати, що не діє ч. 7 ст. 115 КПК … лише тому, що він там щось собі придумав, що в суботу працює пошта, а у неділю Інтернет … якщо такий некомпетентний суддя буде заявляти про пропущений строк, то спеціального для нього … є прохання поновити строк … хоча усі розумні судді розуміють … розумні судді відмовляють в поновлення строку із посиланням на те, що за Законом строк не порушений». Такі аргументи процесуальної вимоги мають очевидно образливий характер на адресу суддів, наведені з метою підкреслити непогодження з окремими їхніми рішеннями та є виявом неповаги до суду як установи;

(3) аргументував незгоду з оскаржуваною ухвалою слідчого судді шляхом висловлення образ на адресу слідчого судді, зазначивши таке (далі цитати з апеляційної скарги): 1) «дуже творчо і новаторські, незаконно об`єднав 2 справи», 2) «як людина творча і лінива, що постійно зриває процесуальні строки, слідчий суддя, вирішив і «скаргу залинити». Навіщо йому линиві скарги, не зрозуміло. Лениві вареника, ще якось зрозіміло»….

(4) апеляційна скарга містить також інші некоректні висловлювання на адресу суду, а саме: «винні, дякуючі «витокам» з ВАС, АПВАС … отримали інформацію … слідчі судді і судді ВАС і АПВАС допомогли уникнути відповідальності та їм пішло відповідне «алаверди».

Як зазначив суддя АП ВАКС, хоч ухвала слідчого судді про залишення скарги без розгляду, може бути оскаржена в апеляційному порядку, проте реалізація цього права здійснюється в передбаченому КПК порядку, в тому числі з дотриманням вимог щодо змісту апеляційної скарги.

«Втім не допускається зловживання процесуальним правом, тобто особа не може використовувати процесуальне право не за його призначенням (з іншою метою ніж передбачено КПК) - в цьому випадку не допускається подання апеляційної скарги з іншою метою ніж наведення доводів своїх вимог до апеляційної інстанції для подальшого їх вирішення апеляційним судом.

Систематичне та цілеспрямоване формулювання неправильної назви суду та обґрунтування процесуальних вимог до суду апеляційної інстанції у виді образливих висловлювань щодо суддів та прийнятих ними рішень, є проявом неповаги до суду як установи та свідчить про зловживання правом», - вказав суддя АП ВАКС.

Як підсумував суддя, скаржник (1) в обох апеляційних скаргах систематично та цілеспрямовано наводить неправильне формулювання назви суду як судової установи, яке свідчить про демонстрацію ним неповаги до суду; (2) сформулював аргументи своєї процесуальної вимоги до суду апеляційної інстанції у виді образливих висловлювань на адресу суддів; (3) використовує образливі висловлювання (фрази) щодо слідчого судді, які не відображають та не можуть відображати незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, (4) навів інші некоректні висловлювання на адресу суддів, що є очевидним проявом неповаги до суду. Використання апелянтом у тексті скарги цих висловлювань вказує на зловживання правом на подання апеляційної скарги, тому апеляційні скарги є неприйнятними та підлягають поверненню на підставі загальних засад кримінального провадження.

Крім цього, апелянт неодноразово зазначає, що він оскаржує не ухвалу слідчого судді, а істотні порушення КПК при розгляді судової справи. Проте КПК не передбачає оскарження істотних порушень процесуального закону, а встановлює можливість оскарження саме і лише судових рішень, тому апеляційна скарга має містити дані про судове рішення, яке оскаржується (пункт 3 частини 2 статті 396 КПК).

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив без змін ухвалу АП ВАКС. Касаційний кримінальний суд ВС звертає увагу, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Водночас використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.

Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначені ст. 396 КПК. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.

До того ж відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься повага до людської гідності.

Водночас КПК не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання. Разом з тим заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства.

За таких обставин, ККС дійшов висновку, що використання скаржником у тексті апеляційних скарг неприпустимих та образливих висловлювань на адресу щодо суду, судді та його рішень вказує на таке зловживання, а тому скарги або заяви, з яких убачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятними та підлягають поверненню апелянту.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Ответственности за нарушение правил военного учета не избежать – эфир на Право ТВ
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Сергій Новов
    Сергій Новов
    суддя Київського апеляційного суду
  • Олег Ярмолюк
    Олег Ярмолюк
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Юрій Градовський
    Юрій Градовський
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду