Верховный Суд высказался о последствиях нарушения процедуры уведомления субъекта хозяйствования о проведении планового мероприятия государственного надзора

08:07, 21 марта 2023
Что будет надлежащим и эффективным способом защиты нарушенных прав при проведении планового мероприятия государственного надзора: позиция Верховного Суда.
Верховный Суд высказался о последствиях нарушения процедуры уведомления субъекта хозяйствования о проведении планового мероприятия государственного надзора
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховный Суд рассмотрел в кассационном порядке дело по иску Опытно-селекционного дендрологического лесного центра к Государственной экологической инспекции о признании неправомерными действий по проведению плановой проверки истца.

Судом першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Це рішення скасовано судом апеляційної інстанції, який ухвалив нове рішення про задоволення позову.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач під час розгляду справи судом першої інстанції вказував на неотримання ним письмового повідомлення про проведення планового заходу, а відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції не подав до матеріалів справи докази виконання ним вимог частини четвертої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі – Закон № 877-V) щодо письмового повідомлення позивача про проведення планового заходу, тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог щодо процедури проведення перевірки.

Проте Верховний Суд не погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції, задовольнив касаційну скаргу Держекоінспекції, скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Суд виходив з того, що частиною четвертою статті 5 Закону № 877-V передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

При цьому судами попередніх інстанцій під час розгляду справи було встановлено, що відповідач не повною мірою дотримався вимог вказаної норми щодо строків повідомлення позивача про проведення планових заходів.

Проте Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач допустив відповідача до проведення планової перевірки, то вказані процедурні порушення вимог закону не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправними дій відповідача стосовно проведеного планової перевірки та оформлення за її результатами акта.

З огляду на вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку про формальну оцінку судом апеляційної інстанції обставин справи та помилкове тлумачення норм матеріального права, зокрема положень частини четвертої статті 5 Закону № 877-V, якою передбачено обов`язок органів державного нагляду (контролю) здійснювати письмове повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу, а дотримання вказаних вимог може розглядатися як порушення закону. Водночас, Суд зазначив, що сам по собі факт допуску працівників відповідача до проведення планової перевірки та безпосередня участь у ній аж ніяк не позбавляє позивача права на оскарження результатів такої перевірки.

Суд також звернув увагу на те, що у межах цієї справи позивачем не оскаржувалися результати проведеної відповідачем перевірки.

На цій підставі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, у разі проведення планового заходу державного нагляду (контролю) з дозволу (допуску) суб’єкта господарювання і оформлення його результатів відповідним актом, належним та ефективним способом захисту порушених, на думку такого суб’єкта господарювання, прав, може бути оскарження рішення, прийнятого на підставі акта про виявлені порушення, а не оскарження дій відповідного субʼєкта владних повноважень щодо неналежного направлення повідомлення у порядку, визначеному частиною четвертою статті 5 Закону № 877-V. При цьому процедурні порушення, вчинені субʼєктом владних повноважень під час проведення заходу державного нагляду (контролю), можуть бути оцінені судом у процесі перевірки правомірності кінцевого рішення такого субʼєкта, зокрема, з огляду на те, наскільки такі порушення вплинули на можливість суб`єкта господарювання захистити свої права під час проведення спірної перевірки, а також чи вплинули порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлення фактичних обставин вчинення правопорушень тощо.

Постанова Верховного Суду від 7 лютого 2023 року у справі №340/56/22 (адміністративне провадження № К/990/29682/22).

Автор: Наталья Мамченко

 Подписывайтесь на наш telegram-канал t.me/sudua и на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Telegram канал Sud.ua
Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва