ВС роз’яснив, що необхідно встановити для наявності в діях особи складу кримінально караної крадіжки

08:20, 6 января 2022
Для встановлення наявності в діях особи складу кримінально караної крадіжки, окрім факту умисного таємного вилучення чужого майна, необхідно чітко встановити вартість викраденого майна.
ВС роз’яснив, що необхідно встановити для наявності в діях особи складу кримінально караної крадіжки
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Для встановлення наявності в діях особи складу кримінально караної крадіжки, окрім факту умисного таємного вилучення чужого майна, вчиненого суб’єктом цього кримінального правопорушення, необхідно чітко встановити вартість викраденого майна. Адже саме ця ознака є відмежувальною між кримінально караною крадіжкою та дрібною крадіжкою, що є адміністративним правопорушенням.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 173/1413/19.

Обставини справи

Вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області чоловіка визнано невинуватим та виправдано у зв’язку із відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.

Так, судами встановлено, що органом досудового розслідування чоловік обвинувачувався у тому, що він 10 травня 2019 року приблизно о 18:00 поблизу міського цвинтаря розбив бетонну частину залізобетонної опори та залишив місце скоєння злочину з фрагментами арматури.

Висновок Верховного Суду

Колегія суддів звертає увагу, що для констатації наявності в діях особи складу кримінально-караної крадіжки, окрім факту умисного таємного вилучення чужого майна, вчиненого суб`єктом цього кримінального правопорушення, необхідно чітко встановити вартість викраденого майна.

Адже саме ця ознака є розмежувальною між кримінально-караною крадіжкою та дрібною крадіжкою, що є адміністративно караним діянням.

З вироку місцевого суду слідує, що предметом крадіжки, яку інкримінували особі, є 8 фрагментів металевої арматури. Визначити вартість предмета крадіжки у цьому провадженні можливо лише шляхом залучення експерта.

Колегія суддів погоджується, що у цьому кримінальному провадженні обов’язковому доказуванню підлягає вартість викраденого майна, оскільки про кримінально-карану крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК) може йтися лише у випадку, якщо вартість викраденого перевищує 0,2 НМДГ (ст. 51 КУпАП). На підтвердження вартості викраденого орган досудового розслідування покликався на довідку, згідно з якою на момент вчинення злочину особою на балансі КП знаходилася бетонна опора балансовою вартістю 2750 грн, та висновок судово-товарознавчої експертизи.

ВС підкреслив, що під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції вказав, що вказана вище бухгалтерська довідка є неналежним та недопустимим доказом, з чим погодився і апеляційний суд, який вказав про те, що у зазначеній довідці наведено інформацію про вартість бетонної опори в цілому, а не 8 фрагментів металевої арматури.

Такий висновок судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає правильним.

Щодо встановлення вартості викраденого, виходячи із висновків судово-товарознавчої експертизи, то суд звертає увагу на таке.

За результатами касаційного перегляду встановлено, що висновок судово-товарознавчої експертизи було складено з урахуванням інформації, наведеної в акті зважування. Судами попередніх інстанцій було визнано недопустимим доказом вказаний акт, в якому комісія, яка складалася із представників КП, провела зважування арматури, визначила її характеристики (довжину, діаметр) та вагу (117 кг). У даному випадку зважування арматури здійснювалося працівниками КП, що суперечить п. 3 ч. 1 ст. 56, ч. 1 ст. 92, ч. 3 ст. 93 КПК щодо збирання доказів. Адже потерпілий вправі ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, брати в них участь, однак не проводити їх самостійно.

Оскільки акт зважування, який був покладений в основу висновку судово-товарознавчої експертизи судами було правильно визнано недопустимим доказом, то й сама експертиза, проведена на його основі, також є недопустимим доказом. З огляду на наведене ВС вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про недопустимість акту зважування як доказу у цьому провадженні.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС розповів про неподання податкової звітності до контролюючого органу.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Нестандартный подход к разделу имущества и получению алиментов при разводе – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Нестандартный подход к разделу имущества и получению алиментов при разводе – прямой эфир
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олег Проскурняк
    Олег Проскурняк
    голова Господарського суду Чернівецької області
  • Ольга Черниш
    Ольга Черниш
    суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду